Викриття цієї багатодітної родини прозвучало, як грім серед ясного неба: у росії винесли вирок священнику, який систематично ґвалтував своїх прийомних дітей. Настоятель відомої обителі милосердя був найбагатодітнішим батьком в країні. Він виховав 70 синів та дочок і неодноразово ставав учасником різних телепрограм, що висвітлювали стосунки батьків та дітей. Батюшкою захоплювалися, йому вручали найповажніші нагороди. Поки дівчатка, над якими цей нелюд чинив наругу, не виросли і не пішли в поліцію.
При вході у храм поставив танк
Микола Стремський родом із Казахстану. Відслуживши в армії, він вирішив податися у священники. Вступив у московську духовну семінарію, там познайомився зі своєю майбутньою дружиною Галиною, яка закінчувала школу іконопису.
Молоде подружжя отримало прихід у Саракташі Оренбурзької області. На той час там стояв зруйнований храм, тож служити доводилося у тимчасово облаштованому. Однак невдовзі тут виріс цілий духовний центр, про який говорили як про другий Ватикан. У центрі – Свято-Троїцький собор із тритонним дзвоном, поруч духовне училище, недільна школа, дім милосердя, православна гімназія, іконописна майстерня та чимало інших споруд. Увесь комплекс обнесений кам’яною огорожею з вежами. На цегляній кладці – мармурові таблички з цитатами з Біблії. Біля входу – скульптури левів, точні копії гармат часів наполеонівських воєн, а також… танк Т-62. А ще на території комплексу поставили літак Ту-134, де облаштували дитяче кафе.
Місцеві жителі на отця Миколу інакше, ніж «комерсант», не кажуть. Бо він, запевняють, з усього умів викрутити вигоду. І дітей всиновлювати почав, аби мати з того зиск. Перші двоє з’явилися в цій родині ще у 1992 році. За рік під опікою у подружжя було вже 15 вихованців, ще за рік – 36. Всього ж за тридцять літ священник всиновив та взяв на виховання понад сімдесят хлопчиків та дівчаток! 26 із них батюшка дав своє прізвище, інші були у нього під опікою. Ця родина офіційно вважалася найбагатодітнішою в росії. Рідних дітей подружжя не мало.
На «Хаммер» встановив кулемет
Цією сім’єю не просто захоплювалися – її усюди кликали. Важко було уявити поважний захід в Оренбурзі без участі Стремських. Частими гостями різних ефірів родина була в москві. Та що там росія – сім’я об’їздила мало не пів світу. Лише церковний хор, створений із прийомних дітей, побував з концертами у православних храмах Америки, Німеччини, Фінляндії, Австрії. Батюшка був нагороджений орденом «Батьківська слава», який вручають за досягнення у вихованні дітей та зміцненні сімейних традицій. Він став лауреатом міжнародних премій Андрія Первозванного «За Віру та Вірність» та «Золоте серце».
На сповідь та причастя до батюшки з’їжджалися з різних країв паломники. Тим часом місцеві жителі його остерігалися. Розповідають, що він дуже любив швидку їзду. Ганяв околицями на крутому мотоциклі чи на «Хаммері», на якому було встановлено кулемет. Випивав добряче – алкоголь йому привозили десятками літрів. Людей не поважав – міг привселюдно справити малу потребу. А коли хтось йому робив зауваження, кричав: «Я стільки храмів збудував, мені все проститься!»
Мешканці Саракташа зізнаються, що від батюшки Миколи багато чого можна було очікувати, але вони й уявити не могли, що злочини, в яких врешті офіційно звинуватили священника, настільки серйозні.
Старшу доньку зробив «наглядачем»
Вперше у поле зору правоохоронців родина Стремських потрапила у 2015 році. Тоді один із хлопчиків, що мав особливості розвитку, проходив реабілітацію у психоневрологічному інтернаті. З ним працювали психологи. Вислухавши дитину та провівши тести, фахівці жахнулися, адже все свідчило, що в сім’ї чиниться насильство над дітьми. Та довести тоді нічого не змогли. Але правоохоронці почали перевіряти оперативну інформацію. І через чотири роки батюшку таки затримали. Його доказово звинуватили в тому, що він протягом 20 років скоїв злочин проти статевої недоторканності щодо 11 неповнолітніх. Також було доведено, що горе-батюшка споював своїх прийомних синів та дочок. Йому дали 21 рік колонії суворого режиму.
Не уникнула тюремного строку й старша донька батюшки. Її звинуватили у незаконному позбавленні волі сестер. Подейкують, що саме вона стала першою коханкою Стремського. Пізніше батько призначив її «наглядачем» над іншими дітьми. Вона розподіляла між усіма роботу, їздила по покупки і вирішувала, кого нагородити за гарну поведінку, а кого за щось покарати. Коли дружина батюшки Галина відселилася в інший будинок, саме ця прийомна дочка стала головною розпорядницею в духовному комплексі.
До речі, своєї вини Микола Стремський не визнав і вирок оскаржував. Однак уникнути покарання за наругу над дітьми йому не вдалося.
Світлана РІДНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!