24-літня Марія Максимишин орендує майже 270 гектарів землі
Львів'янка, красуня, розумниця й надумала пов'язати своє життя з нелегкою хліборобською працею. Хіба у таке легко повірити? Зазвичай молодь шукає простіших шляхів самореалізації. Та Марія не з таких, тим більше, дівчина має з кого брати приклад. Її тато Зіновій Дмитрович знаний фермер у Перемишлянському районі.
Фермерське господарство «Агрообрій», яке нині очолює Марія, знаходиться в селі Іванівка Перемишлянського району, засноване давно. Раніше ним керувала мама дівчини, потім двоюрідна сестра, але особливих доходів не отримували, тож існувало воно деякий час лише на папері. Тож коли Марія виявила бажання і собі пофермерувати, рідні лише скептично посміхнулися. Але тато Зіновій Дмитрович вирішив дати можливість доньці спробувати себе реалізувати.
- Я навчалася в університеті на економічному факультеті, - розповідає дівчина, - але на третьому курсі зрозуміла, що то не моє. Із сестрою ми інколи їздили до тата в агрофірму. Я займалася бухгалтерією, але несподівано для себе зацікавилася вирощуванням овочів, обробітком землі. Хоч ніколи не думала пов'язати свою роботу із сільським господарством, проте вирішила спробувати. Тато допомагав порадами і дав гроші, щоб взяти в оренду техніку. Він у мене повірив, і це додало енергії.
Марія - дівчина завзята та цілеспрямована. У новій для себе справі розраховувала не лише на підтримку батька, а й сама шукала шляхи розвитку. Склала бізнес-план, зібрала необхідні документи і виграла два гранти від датського проекту «Агро-Львів».
- Отримала приблизно 450 тисяч гривень, - додає Марія. - Один грант використала на придбання техніки для розробки грядок, овочевої сівалки. Другий - на обладнання овочесховища, під яке реконструювала колишню тракторну майстерню. Там можна зберігати 800 тонн продукції, щоб не продавати восени за низькою ціною. Частину овочів реалізовуємо на ринках, але все ж основну ставку робимо на постачання у супермаркети. Я поки новачок у цій сфері, але з часом сподіваюся мати своїх клієнтів, адже ми вирощуємо якісну продукцію з голландського насіння.
У місцевого населення дівчина орендує майже 200 гектарів землі. Під її керівництвом працює 13 людей. Марія займається вирощуванням зернових, ріпаку. На 12 гектарах набирається соком білокачанна капуста. Ще п'ять гектарів молода господиня виділила під полуницю. «Поки врожаю ще не отримували. Приглядаємося, вивчаємо технології, які краще застосовувати до цієї ягоди», - пояснює, дівчина. Варто зауважити, що землі ФГ «Агрообрій» знаходяться за п'ятдесят кілометрів від Львова. Дівчина має власне авто і легко долає цей шлях. «У сучасному світі без машини ніяк», - переконана.
Під час розмови не перестаю дивуватися, як львівська панянка наважилася взятися до землі.
- Та нічого особливого у тому нема, - сміється. - Усі звикли, що я з дитинства допомагаю татові. Тож саме собою вийшло, що пішла його стежкою. Молодша сестра Наталя хоч і вагалася деякий час, але таки вступила на агрономічний факультет. Буде ще один спеціаліст у нашій родині. Я вважаю, що потрібно руйнувати стереотипи про те, що молодь не має перспектив у селі. Вони є. Потрібно лише докласти зусиль. Не варто боятися запроваджувати новинки. Я постійно в Інтернеті шукаю щось цікаве та корисне, читаю наукові статті, розвиваюсь. Їжджу на семінари, які організовують.
- Напевно, однолітків там зустрічаєш нечасто?
- Це правда. Фермери у нас - це поважні дядьки, рідко жінки. Молоді майже немає, - погоджується Марія.
Вона лише два роки займається фермерством, але за цей короткий час уже визріло багато ідей та планів. Хочеться побажати цій завзятій дівчині досягти поставленої мети, уникнути розчарувань. Адже так хочеться, щоб нашу державу розбудовували такі активні, енергійні молоді люди. За ними - майбутнє України!
Руслана ТАТАРИН,
Львівська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!