Уродженець міста Дубно Рівненської області Ігор Дусь був радником одного з ватажків самопроголошеної «ДНР» Ігоря Гіркіна-Стрєлкова. На відео поруч із сепаратистом його впізнали однокласники. Щоправда, дубенчанин Дусь змінив прізвище на Друзь. 

 

Усі, хто знав родину Дусів, в один голос запевняють: добропорядні, ввічливі та інтелігентні люди. Глава родини Михайло Никифорович працював директором в одній із місцевих шкіл, писав вірші. Близько десяти років тому чоловіка не стало. Його дружина Емілія Луківна викладала у тутешньому коледжі. На їхніх дітей, Ігоря та Валентину, кажуть, також гріх нарікати: розумні, старанні, наполегливі. Дочка Дусів уже багато років мешкає в Канаді, захистила там науковий ступінь. Ігор жив та працював у столиці. Скромний, чемний та дуже набожний. Люди зізнаються, ніколи й подумати не могли, що він колись стане на бік сепаратистів. Співчутливо хитають головами: шкода батьків, якби Михайло Никифорович був живим, помер би від такого сорому. 

Відео та фотографій, де Ігор Дусь сидить поруч із головним терористом «ДНР» Стрєлковим, в Інтернеті нині чимало. Дубенчанин був його радником з інформаційних та політичних питань. Також Дусь-Друзь є автором великої кількості антиукраїнських матеріалів. Він є організатором та керівником громадської організації «Народний собор» України, члени якої підтримували інтеграцію з Росією, організовуючи масові акції проти Асоціації з Євросоюзом.  Ігор Дусь позиціонує себе як глибоко віруюча людина, розповідає про любов до України. Щоправда, лише як частини «Русского мира».  «В этом недогосударстве, к сожалению, царствует фашистская идеология. Мы любим Украину и хотим вернуться туда на танках», – заявив чоловік у інтерв’ю одному з російських каналів. 

– Про родину Дусів можна сказати тільки хороше. Ніколи з їхньої квартири не чулися сварки, – розповідає сусідка Любов Тарасівна. – Ігор з дитинства був тихим та спокійним, займався спортом. Завжди цікавився моїм здоров’ям, оскільки хворію. Був дуже набожним. Свою дружину називав тільки матушкою. Вони щоліта приїжджали погостювати до матері в Дубно. Вдвох ходили до покійного батька на кладовище.  Коли побачила, що він є радником Стрєлкова, – не повірила своїм очам. За голову взялася. Навіть уявити не можу, що змусило його пристати до сепаратистів. 

Нічого поганого про Ігоря Дуся не пригадує і його однокласниця Мирослава. Жінка розповідає, що у школі він був непомітним, нічим не вирізнявся з-поміж інших. Бешкетником ніколи не був. Добре вчився, цікавився наукою. 

Розповідаючи про свого горезвісного сусіда, люди зауважують, що вже два роки ані Ігор Дусь, ані його дружина з дітьми в Дубно не приїздили. На запитання сусідів, чому син так довго до неї не навідується, Емілія Луківна відповідала, що хворіють внуки. Пригадують, що останнім часом жінка чомусь хвилювалася, однак ні з ким не ділилася переживаннями. А півроку тому вона поїхала до доньки в Канаду. Начебто глядіти внуків. 

Попри те, що жінка тривалий час перебуває за межами України, хтось справно сплачує за неї комунальні послуги. Бо ж, якщо вірити рахункам, знайденим у поштовій скриньці, заборгованості немає. У день, коли ми приїздили до будинку, де мешкала родина Дусів, балкон був відчинений навстіж. Очевидно, за квартирою хтось наглядає. 

Що ж насправді змусило Ігоря Дуся зрадити Батьківщину, дубенчани навіть не здогадуються. Дехто припускає, що йому добряче заплатили. Однак ті, хто добре його знав, таку версію відкидають. Запевняють, що для Дусів гроші ніколи не відігравали важливої ролі. Ігор також не ставив матеріальні цінності на перший план. Однак, кажуть, зважаючи на те, що вони з дружиною були релігійними фанатиками, на свідомість чоловіка вплинула пропаганда про «Русский мир».