Тарас Більчук є одним з активних діячів студентських акцій протесту 90-х років, ініціював тоді створення Студентського братства у Львові, 12 днів голодував у відомій «Революції на граніті». Крім цього, Тарас був редактором одного з перших українських незалежних «самвидавів» «Горнило», яке, зокрема, ініціювало та підтримувало повернення в Україну патріарха Мстислава. У Штатах, де перебував тринадцять років, написав цикл картин на тему Голодомору, історичну серію «Два береги» про гетьмана Мазепу, низку батальних проектів, з-посеред яких найкращими вважає «Україну мою сонячну» за мотивами творів Шевченка, «Івана Сірка», «Козака Мамая». Його полотна посіли гідне місце в Українському музеї в Нью-Йорку. 

Повернувшись на Батьківщину, Тарас Більчук організував фестиваль «Повстанська ватра». Не лишався байдужим і до того, що відбувалося з Україною. Він – учасник Євромайдану, в ніч з 29-го на 30-е число, коли спецпризначенці жорстоко побили активістів, опинився серед потерпілих, коли став на захист мітингувальників-студентів. Отямився вже у шпиталі, два місяці лікувався. І знову поїхав на Майдан, де вирішувалася доля країни. 18 лютого 2014 року Тарас Більчук був серед мирних протестувальників, які вирушили пікетувати Верховну Раду й потрапили в облогу. Кинута з даху шумова граната вибухнула в сантиметрах від нього, від чого тіло обпеклося. Затим, коли снайпери почали відстріл мирного люду, перейняв від знесиленого чоловіка металевого саморобного щита і почав прикривати ним відхід учасників протесту. Відчув, як декілька куль ударилось об метал. Водночас після обстрілу незчувся, як збоку на нього буквально налетіли беркутівці, вибили з рук щита, зірвали каску і по-звірячому почали бити по голові… Знову втрата пам’яті. Знову під ранок «швидка» забрала до лікарні. А там операція з трепанації черепа й довготривала боротьба за життя… На щастя, Тарас вдало пройшов і це.

З нагоди другої річниці загибелі Небесної сотні Тарас Більчук отримав за свою відвагу й непохитність духу державну нагороду – орден «За мужність». При цьому в урочисту мить зазначив: якби повернути час і була можливість отримати новий вибір, то все одно вийшов би на Майдан.