5 серпня 2014 року Віталій був призваний на службу у місто Золочів Львівської області для тренувань і підготовки. І вже у кінці жовтня його відправили в Луганську область, у саме пекло. Віталій жалівся рідним, що машини погані, ламаються, не раз доводилося спати під ними. Стояли під відкритим небом, де ворог безперестанку «поливав» вогнем. Та ще й постійно потрапляли у засідки – близько 20 разів! Останньою краплею стало те, що Віталій підірвався на міні – його контузило. Нервові стреси, переживання дали про себе знати – у хлопця просто шаленими темпами став розвиватися діабет. 

На початку грудня у Віталія піднялася температура до 39 градусів. Швидкою його завезли у Харківський госпіталь. Пролежавши тиждень в лікарні, ніякого покращення не відчув: температура не спадала, і його направили у Львів. Віталію ставало все гірше і гірше, катастрофічно знижувалася вага тіла, підкошувались ноги.

Коли Віталій їхав з Харкова, передзвонив дружині Наталії. Сказав, що йому зле. Вона найняла машину і поїхала в Здолбунів зустрічати чоловіка. 

– До Львова він уже не доїхав би, – плаче Наташа. – Ми з кумом вели його під руки до машини, бо ноги вже не слухалися. Чоловіка не можна було впізнати – він був наче з концтабору.

Привезли його у Ковель і одразу ж поклали в реанімацію. Це було 19 грудня 2014 року. У солдата діагностували цукровий діабет та нервовий зрив. Тож на плечі 30-річної Наталії Гарбар звалилася біда, яку їй самій не здолати. Сім’я багатодітна – мають четверо дітей. Найстаршій, Танюші, 10 років, Сашкові – шість, Артему – три, а найменшенькому, Владиславчику, один місяць. Наташа по три рази на день бігає в лікарню до чоловіка, який так потребує її допомоги і підтримки.

Сім’я вдячна усім небайдужим людям, хто відгукується на їхню біду. А найбільше Наталія Гарбар дякує віруючим людям з церкви адвентистів сьомого дня, які зібрали 7200 гривень на лікування Віталія. Але цього мало. Віталія вже перевели на лікування в Луцьк. Йому не кращає. Тим більше, лікарі сказали, що лікування буде тривалим. І для цього потрібні чималі кошти. Сім’я буде вдячна за будь-яку допомогу. Відгукніться, небайдужі до чужої біди. 

Сім’я проживає за адресою:         м. Ковель, вул. Старицького (Гладкова), 4/5, Наталія Гарбар.

Картка ПриватБанку Наталії          № 5168 7554 0935 7346.