Обговорення пропозицій Регіональної програми підтримки демобілізованих учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей на 2016 рік укотре викликало жваві дискусії на засіданні, яке відбулося у Волинській обласній раді. Висловити свої позиції мали можливість не тільки посадовці, головні лікарі та депутати, а й представники волонтерського руху та громадських організацій. Нагадаємо, що цей проект уже розглядався на другому пленарному засіданні другої позачергової сесії обласної ради, але був відправлений на доопрацювання після низки критичних зауважень.

Звісно ж, найбільше суперечок виникло під час обговорення розділів програми, які стосувалися фінансування. У проекті передбачається понад 4 мільйони 315 тисяч гривень спрямувати на галузь охорони здоров’я, 300 тисяч – на підтримку статутної діяльності громадських організацій атовців, 190 тисяч – на проведення інформаційно-просвітницької кампанії, 145 тисяч – для соціального захисту тощо.  Депутат-свободівець Анатолій Вітів заявив, що проект не витримує критики, бо в ньому закладені кошти не на вирішення конкретних проблем бійців, а на капітальні видатки та соціальну рекламу. «Білборди та листівки – це не допомога демобілізованим!» – роздратовано сказав обранець і запропонував краще ці гроші розподілити між конкретними людьми, скажімо, на поліпшення їхніх житлових умов, ремонти, забезпечення медикаментами, реабілітацію та лікування за кордоном.  З його думкою не зовсім були згідні волонтери та представники громадських організацій. Вони сумно констатували, що демобілізовані бійці зовсім не знають своїх прав та не володіють повною інформацією щодо норм чинного законодавства у сфері соціального захисту. Тож інформувати їх конче потрібно, якщо не брошурами-пам’ятками, то як мінімум створенням спеціальних центрів безоплатної правової допомоги.  Говорили активісти й про створення належних умов перебування учасників АТО у медичних закладах, зокрема в психіатричній лікарні №1. Мовляв, чиновникам годилося б хоч інколи заїхати у цю установу і подивитися в очі тієї сотні хворих, які там лікуються. А ще – оцінити страшні умови, в яких вони мусять перебувати. Бо якщо військовий госпіталь хоч якось фінансується, то психлікарня – абсолютно ні. Порушена тема видатків на медичні цілі спричинила черговий сплеск дискусій. При тому, що бюджет програми і так невеликий, виявилося, що левову частину становлять кошти на ремонт обласної психлікарні та придбання обладнання для обласного госпіталю інвалідів війни. Голова профільної комісії облради Олександр Зінчук скептично поставився до цих видатків і пообіцяв особисто відвідати медзаклади, щоб переконатись у необхідності капітальних ремонтів. Також він не міг зрозуміти, навіщо госпіталю для інвалідів війни лапароскопічна хірургічна стійка, яка потягне за собою мало не кілька мільйонів (купівля, навчання спеціалістів, ремонт), якщо такі обладнання вже давно з успіхом працюють у інших лікарнях міста. «Чи не краще було би туди доставити хворого?» – цікавився в аудиторії пан Зінчук і пропонував зекономлені на стійці кошти спрямувати на інші цілі.  У свою чергу щиро дивувалися запрошені учасники АТО і такому пункту в програмі видатків, як придбання санітарного автомобіля для перевезення хворих. «Викинути 800 тисяч на коробку на колесах і з ношами? Та ви що?! Нам волонтери у батальйон передавали вживане авто за набагато менші кошти, і воно досі на ходу, хоч і пережило невідь-скільки обстрілів!» – резонно зауважували вони. У будь-якому разі зрозуміло, що видатки аналізуватимуть дуже прискіпливо, зважаючи на пропозиції та суперечки. Адже потреби для підтримки демобілізованих значно перевищують можливості обласного бюджету.

Мирослава КОСЬМІНА, Волинська область

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!