У селі Крижівка Рожищенського району люди не дуже добре відгукуються про родину Ляшуків. Кажуть, Микола та Люба мають шестеро дітей, та коли в хаті є горілка, батькам не до малечі. Голова сімейства руки любить розпускати, а мама може забратися з дому й… зникнути на кілька тижнів! Але навіть не це є найбільшою проблемою. Їхній син Юрій, котрий навчається у четвертому класі, зовсім не справляється зі шкільною програмою. У нього є інтелектуальні порушення. Однак дитина ходить у загальноосвітню школу.
Ігнорують висновки освітян
– Сім’я справді проблемна, – каже директор ЗОШ І-ІІІ ст. с. Крижівка Володимир Гуляр. – У Ляшуків четверо школярів, тож спілкуємося з батьками часто. Двоє дітей потребують занять з логопедом. Батьки мали би возити їх на заняття у район, та цього не роблять. Крім того, в хлопчика Юри, який уже закінчує четвертий клас, серйозні проблеми з навчанням. Він навіть читати не вміє. Хоч загалом це добра дитина, неконфліктна, дисципліну не порушує. Ми давно рекомендуємо батькам віддати сина у спеціалізовану школу, а вони зволікають.
Що директор правий, підтверджує витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації. У ньому йдеться, що у Юрія Ляшука «порушення інтелектуального розвитку легкого ступеня, системне недорозвинення мовлення ІІ р., уповільненість психічних процесів, зниження працездатності в часі…» Йому рекомендоване «діагностичне корекційне навчання за програмою для дітей з розумовою відсталістю». Та батьків то не хвилює. Вони щороку ігнорують цей висновок і ведуть сина в загальноосвітню школу. Якби не класовод Ірина Новосад, хлопчик навіть по складах навряд чи навчився би читати, адже вдома з дитиною не займаються. Інші науки йому взагалі не даються.
Аби з’ясувати причину, чому ж батьки так бояться віддати сина в спецшколу, ми завітали в дім Ляшуків. Юрчика застали на дворі – щось допомагав дідові по хазяйству. Був одягнений у демісезонну курточку, хоч на вулиці трохи вище нуля. Мама десь забарилась у сусідів, батько – на підробітках, тож найперше познайомилися з дідом та бабусею, що живуть в одній хаті з молодшими Ляшуками. Від них явно було чути алкоголем… Розмова не дуже клеїлася. Вигороджували сина-роботягу, мовляв, паше, як віл, а часом як і вип’є, то хіба гріх? Він у них хороший. Та коли в дім заходить невістка Люба, мова починається інакша. Тоді лунає фраза: «Як він (Микола. – Авт.) вип’є, то усім місця мало».
На горілку гроші є, на шкільний обід – нема
Люба не приховує, що теж випиває. Нарікає, чоловік дуже ревнивий, на роботу її не пускає, а якби мали додаткову копійку, то сім’ї було б легше. А так бідують. Через те, що голова сімейства офіційно не працює, родина не може отримати статус малозабезпеченої. Це дало б змогу дітям у школі харчуватися безкоштовно. А так змушені сидіти на уроках голодні, бо батьки їм ані копійки не дають.
– Виходить, на горілку для вас гроші є, а дітям на шкільний обід – нема? – запитую в багатодітної мами. Люба тільки знизує плечима, з очей градом котяться сльози, вона відвертається. Видно, що жінці соромно через те, що не може із собою впоратися і не раз хапається за чарку. Як і за те, що торік на три тижні з дому втекла, залишивши дітей. Найменшому Іванкові тоді було лише трошки більше року. Вимкнула телефон і подалася в мандри. Вешталася по області, поки не розшукала міліція. Дізнаюся, що старша донька Ляшуків, 11-річна Богдана, зараз мешкає з прабабусею Олею (у цьому ж селі, але в іншій хаті). У неї з навчанням немає проблем, успішність трохи вище середнього. Запитую в Люби, чим доньці з прабабою краще. – Краще, як тут, коли чоловік нап’ється. Б’ється дуже, – відповідає.
– А чому Юрчика не віддаєте у спеціалізовану школу? Тож вам рекомендують, – розпитую.
– Я свому Кольові нічого не можу доказати, – жаліється. – Казали попробувати хоч на три місяці. Він спочатку згодився, а потім не захотів. А куда я сама протів всіх попруся?
Видно, що жінка шукає в родини чоловіка підтримки, але не знаходить її. Бо ті, створюється враження, самі до чортиків бояться свого Колю. Як той сказав, так і має бути. А добре це чи погано, не важливо. І малого Юрчика настроїли так, що хлоп’я, ще не знаючи, що то таке, а вже боїться спецшколи. Плаче, що там його битимуть. У березні Юру Ляшука вкотре скерували на медичну консультацію. Ніби батьки вже згодилися, супроводжувати їх у район мав учитель. Але хлопчик раптово попав у реанімацію. Дитину госпіталізували в обласну інфекційну лікарню з гострим бронхітом… На щастя, дитя вичухується від хвороби. Можливо, хоч тепер схаменуться батьки й дадуть синові шанс здобути відповідну до своїх розумових здібностей освіту.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!