І завдяки коханій дівчині Саша став одужувати!
Нещасний випадок підкосив Сашка Романюка із села Сошичне Камінь-Каширського району Волині на його 24-річчя. Бо саме у свій день народження хлопець отримав травму, яка перекреслила його життя. Вчорашній футболіст, який подавав спортивні надії, став паралізованим калікою з лікарським «тавром»: «На ноги стати шансів нема»… Хто зна, може, й справдився б цей страшний прогноз, якби не кохання. А так завдяки своїй Катрусі Олександр зробив неймовірне!
Невдале пірнання
З Катею Кальчук хлопець познайомився за кілька місяців до цієї трагедії. Побачив її фото в «друзях» на сторінці хорошого товариша у соцмережі. Зізнається, відразу відчув до неї симпатію, тож не втримався і написав їй «Привіт!» А Катя відповіла.
17 липня у Саші день народження. У 2016-му він вперше зустрічав свято не лише з друзями, а й з Катрусею. Вирішив організувати пікнік біля Луцька на ставку, де облаштоване гарне місце відпочинку.
– Ми тільки приїхали, – розповідає без найменшого суму в очах Олександр. – Трошки поплавали, тоді я став нанизувати на шампурі шашлик, щоб посмажити. А друзі пішли собі грати у волейбол. Я теж хотів з ними, але ж руки були брудні. Тож пішов до ставка їх помити.
Біля Сашка стояла Катя. Вона відмовляла хлопця пірнати у воду. Та він не послухав.
– Все було, як у сні, – згадує хлопець. – Я ж руками дістав до дна, міг відштовхнутися. Але… Як головою вперся, сам не розумію. За мить зрозумів, що не відчуваю ні рук, ні ніг, почав топитися.
На допомогу хлопцеві прибіг випадковий свідок. Він витягнув Сашка на берег. Катя вже викликала «швидку».
Не міг навіть ложки втримати
Реанімація. Операції. І… повна нерухомість. Адже під час пірнання юнак зламав хребта. З лікарні Олександр виїхав на каталці. Він не міг не те що ходити – сидіти! Не вдавалося втримати в руках ложку, поворухнути пальцями ніг.
– Коли мене виписували, сказали, що шансів ходити нема, – розповідає далі про ті страшні для себе моменти Сашко. – Важко було це усвідомити. Хотілося, як раніше, бігати, грати в м’яча. Тепер мусив тільки лежати.
Щодня, поки Саша був у лікарні, до нього прибігала Катя. Він із сумом думав, що, повернувшись додому, може її вже ніколи більше не побачити. І, зібравши волю в кулак, сказав, аби кохана його лишила… Та коли стали збиратися додому, дівчина Сашкових рідних просто ошелешила:
– Я їду з вами.
– На кілька днів, тиждень? – запитали її.
– Назавжди…
Тоді Катя працювала в агентстві нерухомості. Вона покинула все – хорошу роботу в обласному центрі, житло, батьків – і подалася за коханням у поліське село. Була впевнена, що з її допомогою Саша таки зможе одужати.
– Чи не відмовляли тебе друзі, мама? – відверто запитую в дівчини.
– Мама – ні, – відповідає. – Вона старалася мене зрозуміти. І я їй дуже за це вдячна.
Що б хто не думав, а Катя їхала не сльози лити, а важко трудитися. Бо догляду за лежачим Сашком у перші місяці було дуже багато. З його мамою Людмилою Іванівною чергувала біля ліжка коханого день і ніч, робила йому масажі. І невдовзі чутливість у кінцівках стала відновлюватися!
У Білорусі лежачого зуміли посадити
Паралельно рідні стали шукати по світу можливість таки підняти Олександра. І в Милецькому чоловічому монастирі, що у Старовижівському районі Волині, їм розповіли про білоруську клініку, у якій допомагають хворим з такими травмами.
Це була та соломинка, за яку вхопилися обома руками. Залишилося лише одне – знайти кошти. Адже мова йшла про 90 тисяч гривень за один курс. І з людською поміччю Сашко таки поїхав за кордон.
– Мною займалися спеціалісти Республіканської клінічної лікарні медичної реабілітації. Вони провели ретельне обстеження організму і втішили, що є шанс покращити мій стан. Але потрібна тривала реабілітація. Я вірив і не вірив. Але коли закінчувався курс реабілітації, вже міг самостійно сидіти, – радіє хлопець.
Це була перша велика перемога над його немічністю. Її святкував Сашко зі своєю Катрусею. Адже дівчина і в Білорусь поїхала разом з ним. Пізніше вдома стала для коханого ще й найсуворішим тренером, адже білоруські реабілітологи досі по Вайберу консультують Сашка. Катя стежить, аби він не пропускав тренування, допомагає вставати з інвалідного візка і «виснути» на шведській стінці, подає снаряди у «спортзалі», облаштованому в хаті. Там є і дошка Євмінова, і спеціальні мотузки, і саморобні гантелі.
Щоб зібрати гроші, Катя їздить на заробітки
Після білоруської клініки Олександр Романюк проходив курси реабілітації у приватних центрах на Волині та Львівщині. Аби зібрати кошти на них, Катя змушена була їхати на заробітки. Адже в селі зібрати раз на кілька місяців сто тисяч гривень нереально. Хоч їй всього 24, не жаліє себе, а робить все в ім’я кохання.
І знову сталося диво: хлопець почав відчувати ноги – спочатку одну, а потім і другу.
– Я вже навіть стояти можу. Недовго, обіпершись, але ж на своїх двох! – радіє Олександр і, закохано дивлячись на дівчину, додає: – Без Каті я б цього не зміг. Ще два роки тому лише лежав і щоночі у снах бачив одне – як я невдало пірнаю. А зараз стараюсь не думати про це. Я ж тепер фактично повністю себе обслуговую. Не вдається самому хіба залізти у ванну.
– Ось побачите, Саша обов’язково буде ходити, – впевнено каже Катерина. – Він боєць. Він сильний. Він зможе.
Який поштовх дає кохання! Воно не просто тримає на світі, а зцілює. По-доброму заздриш їхній впевненості, вірі, оптимізму. І запалу в серцях.
– А взагалі я мрію про те, щоб назвати Катрусю своєю дружиною, – романтично зізнається Сашко. – І день нашого весілля зробити для неї незабутнім. Бо вона на це заслуговує. Хотілося б, звісно, йти до вівтаря своїми ногами. Але тільки заради цього, думаю, ще відтягувати наш шлюб не варто.
Кожен з нас може допомогти здійснитися мріям цієї пари. Адже аби стати на ноги, хлопцеві знову потрібно їхати у реабілітаційний центр. Ціни на послуги ростуть, тож якнайшвидше потрібно відшукати 150 тисяч гривень.
Хто може і хоче допомогти – підтримайте Олександра Романюка (тел. 066-02-21-791). Картковий рахунок у ПриватБанку: 4149 4991 0708 6447.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область
Фото з особистого архіву Олександра РОМАНЮКА
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!