З року в рік перед Пасхою починаються суперечки. Чи варто білити стовбури дерев та бордюри? Це шкодить довкіллю чи навпаки? Робить вулиці ошатними чи це пережиток радянщини?
Звідки ж взялася ця традиція? Тягнеться вона ще, певно, з часів Другої світової війни, коли межі трас фарбували у білий колір для того, щоб вантажівки, аби вберегтися від нальотів, не вмикали фар вночі. Потім звичай перекочував у радянську армію, де білилося все, що стирчало над землею. Згодом білі бордюри, стовпи і дерева стали обов’язковим атрибутом всіляких суботників перед травневими святами. І от уже ціле покоління людей у квітні починає діставати вапно та «прикрашати» вулиці і сади. Коли ж спитати, навіщо, аргументують тим, що так місто (село) виглядає ошатним і гарним, а деревам побілка вапном ще й корисна – шкідників убиває.
Взагалі в Україні ще з 2006 року існує заборона білити декоративні дерева та малі архітектурні форми. Однак, як бачимо, традиції сильніші. І не тільки населення, а й комунальники щовесни «наводять красу і вбивають шкідників», витрачаючи на це бюджетні кошти. Свою думку щодо цього нещодавно висловив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе. Він заявив, що біління навесні – це «совок», застаріла радянська практика та відвертий несмак. Мовляв, краще вже бюджетні кошти, які витрачаються комунальниками на весняне «розмальовування», використати на частіше поновлювання розміток на дорогах. Проти традицій виступають й екологи: ніяких шкідників вапно на деревах весною не вбиває, а навпаки, пошкоджує кору, спричиняє різні захворювання і може призвести до загибелі. Адже більшість садівників уже знають, що білити дерева можна, проте лише восени для профілактики. Шар білої фарби або вапняного розчину, нанесений перед морозами, – своєрідний захист від зимових травм, морозобоїн та розриву кори, спричинених різкими перепадами температури.
Крім того, варто нагадати, що звичка фарбувати у білий колір елементи міського благоустрою існує лише у країнах колишнього СРСР. У Європі про це і гадки не мають…
Мирослава КОСЬМІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!