Вперше українські родючі землі Великого Лугу й усі вісім Запорізьких Січей опинилися під водою, коли у 1950-х роках комуністи збудували Каховське море. І вдруге ці землі росіяни знову затопили, коли нещодавно підірвали дамбу. На дні цього мальовничого моря покояться не тільки 90 сіл, а й ціла наша українська історія.
У каламутній воді крутило худобу, хати і… мерців
Коли сталін вирішив створити Каховське море, то, як вважають історики, переслідував три стратегічні мети. Перша – підірвати водосховище у разі можливої війни із Заходом, щоб ворог не зміг форсувати Дніпро. Друга – орошення Криму після депортації татар. Третя – затопити місця Запорізької Січі, яка існувала з 1556 року до 1775-го, коли козацьку державу зруйнувала російська цариця Катерина ІІ. Ця, третя, мета знищити історичну пам’ять комуністам вдалася. Бо на дні штучного моря опинилася уся Запорізька Січ, – зимівники, городища, церкви і могильники. Зі славетної козацької минувшини зберігся на березі лише хрест кошового отамана Костя Гордієнка!
Води Каховського моря також покрили Великий Луг, який під час воєн, у роки Голодомору рятував людей. Це була найбагатша природна територія у Європі! 60 дрібних річок та озер кишіли рибою, поки їх не залили водою. Кілька років з настанням весни перелітні птахи кружляли у пошуку своїх місць і гинули. Та найстрашніше те, що водосховище зламало життя тисячам українців. На дні штучного Каховського моря опинилося 90 сіл! Перед заповненням водою люди перевозили свої пожитки, тягнули із собою худобу, викопували покійних родичів і перезахоронювали в інших місцях. Дехто не хотів кидати своїх хат. Коли пішла велика вода, вилізли спочатку на горища, потім на дахи – і загинули.
– На березі стояли люди, переважно у літах, і плакали. Каламутною водою крутило величезні дерева, пливли корови, свині, олені. Полізли на берег тисячі водяних щурів, змій. Над брудною величезною калюжею кружляли дикі качки, гуси. Билися об берег тіла мерців, яких вимили з могил хвилі, – зі сльозами згадував цю страшну картину очевидець спорудження Каховського водосховища Андрій Шульга.
На дні знайшли мости, рештки церкви
І тепер росіяни, коли підірвали дамбу Каховського водосховища, затопили близько 80 населених пунктів, загинули сотні людей! Як і 70 літ тому, каламутна вода крутила меблі, частини будинків принесло до одеського узбережжя. А тушки корів прибило навіть до болгарських берегів! Коли вода стала сходити, оголилося дно Каховського моря. Почали з’являтися затоплені у 1950-х роках села, зокрема Грушівка, рештки старого кладовища з двохсотрічними пам’ятниками, залишки тимчасових мостів, збудовані у 1944 році, німецькі шоломи. Після російського теракту, не боячись мін, місцеві кинулися шукати скарби на дні моря – хвалилися старим посудом, прикрасами, домашнім начинням, що сімдесят літ приховувала вода. Тепер територію охороняють.
Біля Нікополя у селі Покровському, де була Нова Січ, на дні Каховського водосховища знайшли рештки церкви, про яку писав Довженко, її малював Шевченко. Перед тим, як у 1954 році затопити цю святиню, комуністи вивезли все найцінніше. Але дещо місцеві мешканці все ж зберегли і передали у Покровський музей: ключ від січової церкви, розп’яття, козацькі люльки, кухоль, рештки шаблі. Історики не виключають, що після звільнення українських територій можна буде дослідити дно Каховського моря, розчистивши мул, – і археологи знайдуть ще чимало козацької старовини.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!