1 вересня у церковному календарі дата не випадкова й надзвичайно важлива. Саме тоді починається новий церковний рік або Новоліття. На відміну від світського календаря, де новий рік стартує 1 січня. Тож саме 1 вересня віряни (традиція православної та греко-католицької церков) йдуть до храму по благословення на добрий почин наступних дванадцяти місяців. Чому так?
В усьому винні… податки
У 312 році імператор-християнин Костянтин Великий постановив святкувати початок нового року не з 1 січня, а з 1 вересня. І це було пов’язано з системою збору податків, так стартував новий фінансовий рік. А оскільки імператор Костянтин дуже сприяв поширенню християнства, духовенство вирішило на знак подяки йому призначити 1 вересня й першим днем церковного року. Визначили це під час першого Нікейського собору у 325 році. Починає й закінчує церковний календар фактично день народження та день смерті Богородиці, завдяки Якій у світ прийшов Син Божий.
Церковні свята відзначалися за юліанським календарем, але він виявився неточним. Календар вдосконалив Папа Римський Григорій – на цей календар перейшов світ. А російська церква залишилася жити за юліанським календарем, а з нею і ми. Цікаво, що вересневий початок року життя святкують лише церкви східної традиції – православна та греко-католицька. А от церкви західного обряду стартом вважають першу неділю різдвяного посту.
Змінили дату й деякі державні свята
«З року в рік все більшим стає число прихильників переходу на оновлений, сучасний календар, яким вже давно користуються більшість помісних православних церков. З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов’язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті церкви, які підтримують нашу помісну церкву, натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ – дотримуються старого календаря (юліанського). Тож прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «руского міра», вимагають від нас назрілого рішення», – зазначили у ПЦУ.
Тож з 1 вересня цього року Православна церква України переходить на новоюліанський календар. Отже, новий церковний рік стартує з цієї дати. І маємо перехід на 13 днів уперед майже усіх релігійних свят. Мова про нерухомі свята, присвятки, пости, поминання святих. Наприклад, Різдво Пресвятої Богородиці відзначатимемо 6 вересня, день Миколая Чудотворця – 6 грудня, Різдво Христове – 25 грудня, Водохреще – 6 січня і т. д. Але Великдень і прив’язані до нього події (Великий піст, Вознесіння, Зіслання Святого Духа) залишаються по-старому, оскільки пасхалія обчислюється особливим способом.
Важливо: у зв’язку з тим, що фактично 2 тижні випаде з церковного життя, цьогорічна дата Усікновення чесної глави Йоана Хрестителя (11 вересня за старим стилем) переноситься як виняток на 30 серпня згідно з пропозицією календарної комісії Священного синоду. Так само парафіяльні пам’ятні дати, котрі припадають між 1 і 13 вересня, можна перенести на інші дні: наприклад, храмовий празник – на неділю.
Наступного року не буде Петрового посту, бо П’ятидесятниця припаде на 23 червня (і так ставатиметься в усі ті роки, коли Пасха дуже пізня й часу на Петрівку між Трійцею та днем Петра і Павла просто нема).
Також зміняться дати державних свят, створених із прив’язкою до церковних: День української державності (Хрещення Київської Русі) – тепер 15 липня, День захисників і захисниць України (Покрова) – 1 жовтня, День української писемності та мови (спомин св. Нестора Літописця) – 27 жовтня, День усиновлення (святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії) – 17 вересня.
До речі, в одному із садочків Луцька вихователі вже повідомили батькам, що діток будуть привчати до нового календаря. І Миколай прийде до них на свято не 19-го, а 6 грудня.
Підготувала Наталія КРАВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!