Військові скаржаться на неналежний стан Київського крематорію на Байковому цвинтарі. Його зовнішні стіни покриті грибком і тріщинами, місцями вибиті шибки.
Не кращий стан і всередині — інтер’єр залів не міняється роками, а для відвідувачів на прощанні з померлим недостатньо лавок. У таких умовах у Києві проводжають в останню дорогу полеглих українських воїнів.
Сайт ТСН.ua з’ясовував, чому не ремонтують приміщення крематорію та коли чекати змін на краще.
Відсутні лавки та сніг на голову
Представники благодійного фонду патронатної служби полку Азов "Янголи Азову" зазначають, що до приміщення крематорію не можуть дістатися люди на інвалідних візках і милицях, які приїздять на похорон побратимів зі столичних шпиталів.
Бруківка, якою викладена територія навколо крематорію, в багатьох місцях вивалюється, через це люди можуть впасти, коли несуть труну, або коли просто намагаються зайти до приміщення. Їх доводиться на руках заносити до зали, де відбувається прощання з померлим.
Військові, які займаються похованням полеглих побратимів, кажуть, що такою ситуація є від 2014 року і нічого не міняється. Чиновники ігнорують звернення та не розпочинають ремонт приміщення крематорію.
Волонтери розповідають, що взимку до зали прощання залітає сніг, а підлога перетворюється на суцільний каток, бо система зливостоків тут уже багато років не працює.
У залі критично бракує лавок, де б могли присісти родичі померлого або ж люди з пораненням, які прийшли на похорон. Також роками не міняється інтер’єр зали — штучним квітам, які прикрашають стіну, вже дуже багато років. Тож прощатися з рідними доводиться в таких умовах — у холоді, із заляпаними фарбою стінами та дивитися на відра і швабри, які чомусь залишають тут прибиральники.
Космічна споруда і місце для зцілення
Приміщенню крематорію на Байковому кладовищі немає ще й 50 років. Він був відкритий 1975-го. Над масштабним проєктом комплексу працювали видатний український архітектор Авраам Мілецький і подружжя митців Ада Рибачук і Володимир Мельниченко.
За задумом митців, споруда мала стати місцем, де б люди отримували зцілення після втрати своїх близьких. Цього намагалися досягти завдяки поєднанню ландшафтного дизайну та модернової архітектури.
Поряд із крематорієм розміщені тераси колумбарію та Стіна пам’яті – гігантський барельєф довжиною 213 метрів, де був показаний життєвий шлях людини від народження до смерті. Але стіну радянська влада 1982 року залила бетоном, бо боялася крамоли від художників. 2021 року розпочалися роботи з відновлення Стіни пам’яті, але на це не вистачає коштів.
Проблематично було з фінансуванням і в радянські часи, тому в білій будівлі крематорію не з’явилися кольорові вітражі, як планували автори проєкту. Але незважаючи на це, незвична будівля стала знаковим об’єктом модернізму в Києві. Вона виконана у формі двох залізобетонних раковин (їх іще порівнюють з космічними півсферами), всередині яких розташовані дві зали для прощання.
Приміщення крематорію отримало статус пам’ятки архітектури. Власне, це й ускладнює проведення в ньому реставраційних робіт.
Дим від спалених тіл
Приміщення крематорію мало непрезентабельний вигляд ще 20 років тому. Але обдерті стіни та совковий інтер’єр всіх чомусь влаштовували. Тоді міські чиновники з ремонтом не поспішали, бо, мовляв, люди у столиці помирають щодня, як же зупинити роботу єдиного в місті крематорію? Порушувалося навіть питання будівництва ще одного у столиці. Але все залишилося на рівні розмов.
Зараз ситуація зі станом споруди ускладнилася через війну. Представники фонду "Янголи Азову" кажуть, що вже неодноразово зверталися до міської влади, але якоїсь активності щодо початку робіт не спостерігається. Тому вони планують розпочати ремонт приміщення власними силами, щоб чиновникам стало соромно.
До речі, на сусідньому пагорбі біля будівлі крематорію розташовано місце, де спалюють тіла померлих. З цього пагорба в небо регулярно піднімається чорний дим і застеляє собою могили колумбарію та людей, які в цей час там перебувають.
Що кажуть у мерії
Сайт ТСН.ua поцікавився у КМДА, коли місто планує відремонтувати єдиний на Київ крематорій. В мерії декілька днів готували відповідь на поставлені запитання, а потім повідомили, що на території ритуальної служби спеціалізованого КП "Київський крематорій" уже розпочали ремонтні роботи.
Обидві зали для прощання з померлими планують привести до ладу протягом двох тижнів. Це необхідні оперативні роботи, оскільки критика військових щодо зовнішнього вигляду крематорію є справедливою.
"Будівлі крематорію зведені ще в 1970-х роках, тобто їм майже пів століття. Безумовно, вони потребують повноцінного оновлення, що ми і планували зробити 2021 року. Однак будівлі були визнані об’єктами культурної спадщини, адже створені за унікальним проєктом. Це суттєво ускладнює проведення будь-яких ремонтних робіт, оскільки державні норми вимагають здійснити комплексну реставрацію, що супроводжуватиметься науковими дослідженнями. І ми вже виконали низку процедурних і дослідницьких робіт, щоб уже наступного року проводити реставрацію", — повідомив Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА.
Він додав, що зараз у прощальних залах виконують поточний ремонт, щоб покращити їх зовнішній вигляд.
"Критика військових, до яких велика повага і вдячність, є об’єктивною. І ми зараз максимально оперативно виправляємо ситуацію — очищаємо, фарбуємо, замінюємо деякі елементи. Тобто все, що не вплине на подальшу реставрацію, проте покращить зовнішній вигляд приміщень, де прощаються з українськими воїнами", — зазначив заступник голови КМДА.
Чиновник додає, що попередньо ремонтний процес займе до двох тижнів, зали ремонтуватимуть почергово. Бюджетних коштів на це не залучають.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!