Під час концертів бігла за куліси, пила ліки і непритомніла
«Я дружина твоя, я кохана твоя, пане полковнику мій синьоокий…» Наші читачі пам’ятають, що цю пісню своїм чарівним голосом співала справжня українка Раїса Кириченко. Тільки лунали перші акорди мелодії, зал завмирав, а потім стоячи їй аплодував. З концертами співачка об’їздила увесь світ, але поверталася до рідної України, хоч їй пропонували славу, багате життя. Раїса Кириченко згасла від важкої спадкової хвороби. 14 жовтня цій неперевершеній артистці минуло б 80.
З 14 років доїла колгоспні корови
Деякі довідники зазначають, що Раїса Кириченко народилася 14 листопада 1943 року в селі Коренщина на Полтавщині. Але її мама завжди наказувала: «Раю, ти народилася тоді, коли було дуже багато яблук і калатали дзвони у селі». Ще вирувала війна, як пораненого батька привезли у госпіталь в Кременчук, а мама ходила його доглядати. Так народилася Раїса Кириченко.
– Важко було, четверо вже діток мала, чоловік на фронті, а тут вагітність… Я хотіла позбутися, а мати сказала: «Ні в якому разі». Скрізь зі мною Рая була, малесенькою я підв’язувала її навколо себе. Вигріта вона моїм серцем… – згадувала мати артистки в одній з телепередач.
З дитинства Раїса Кириченко співала. Брала батькову гармошку, вилазила на вишню і голосно співала, щоб усі люди в селі чули. Коли закінчила семирічку, її забрали на ферму до телят та підміняти доярок. У чотирнадцять років вона щодня видоювала з десяток корів. Згодом у селі створили хор, в якому Раїса стала головною солісткою. Такою її побачив один з керівників кременчуцького хору, який приїхав у Корещину з концертом, і запросив на роботу у свій колектив. Батько довго оббивав пороги сільської контори, щоб доньці видали паспорт. «А хто корів буде доїти?» – питали у колгоспі. Врешті документ видали. Раїса стала працювати на професійній сцені, закінчила заочно десятирічку, згодом Харківський інститут мистецтв. У Полтавській філармонії молоду артистку прозивали «мольоком» за її сільські слова. Так почалася творча дорога великої української співачки Раїси Кириченко.
У Філіппінах плутали з дружиною президента
Вона не забувала рідне село. Коли приїздила, то до неї йшли усі. Завдяки Раїсі у Коренщині газ провели, з семирічки школа стала середньою, а найголовніше – збудували церкву, про яку так мріяла мати співачки. Отримавши у 1986 році Шевченківську премію, Раїса Кириченко перерахувала її у фонд Чорнобиля.
Виступала Кириченко за кордоном, не раз у США. Мер міста Балтимор під час прогулянки її ошелешив: «Бачите красивий будинок з пальмами? Цей будинок буде ваш, якщо залишитеся». Аргументував, що з її голосом вона стане мільйонеркою. Але українська співачка відмовилася від такої спокусливої пропозиції. У Канаді її запросила до себе жінка, батько якої перед смертю хотів почути українську пісню. В Алжирі до Раїси Кириченко підійшла жінка у чорному і цілувала їй руки за пісню «Степом». У Філіппінах співачку плутали з дружиною президента і весь час вклонялися. За усе своє життя Раїса Кириченко виконала лише одну російську пісню «Дарьина печаль». І тільки тому, що вона палала душею тієї пісні.
Пропонувала чоловікові шукати іншу
Старші брати іноді докоряли Раїсі, чому вона не виступає під родинним прізвищем Корж: «Ти забрала у батьків найкраще: голос, красу і стійкість». Але співачка пояснювала:
– Ми з Колею тільки сходили в ресторан у Полтаві, як мене вже Кириченчихою назвали. І я собі вже не уявляла життя без нього! Я його щиро покохала, бо полонив мене своєю природною м’якістю, виваженістю, чесністю, порядністю.
Увесь вік вона прожила душа в душу з одним чоловіком – баяністом Миколою Кириченком, з яким познайомилася ще в ансамблі в Кременчуці. Правда, заздрісники хотіли їх розлучити. Писали на адресу керівників колективів, в яких працювала пара, листи про їхню «аморальну поведінку». Раїсі приписували роман з першим секретарем ЦК Компартії України Володимиром Щербицьким. Але Микола не вірив пліткам і обожнював свою дружину. «До тридцяти років я була найщасливішою жінкою на світі! А потім приснився страшний сон… Все справдилося», – писала у книзі спогадів Раїса Кириченко. Це жахливе видіння про спадкову хворобу нирок, від якої помер батько. Захворювання стало прогресувати від переохолоджень у холодних вагонах на Далекому Сході, в номерах готелів. Від кочового артистичного життя у співачки стався викидень. Це було великою трагедією і пекучим болем. Коли Раїса дізналася, що не зможе народити, навіть запропонувала Миколі одружитися з іншою. На що чоловік відповів: «Можливо, з іншою у мене будуть діти, але у мене не буде тебе». Знайомі навіть нашіптували Миколі: «Кидай її. Навіщо тобі слаба жінка?» Коли одного разу, змучена хворобою, приїхала додому, обняла чоловіка і розплакалася: «Я думала, ти мене покинеш».
Допоміг німецький граф
Раїса Кириченко пережила не одну операцію на нирках. У тяжкі дев’яності вся країна збирала їй кошти на лікування. Розповідають, що німецький граф Бенно Азоліні заклав під заставу свій будинок, щоб допомогти Раїсі Кириченко. Коли зібрані кошти під час лікування у Німеччині закінчилися, їй запропонували змінити громадянство. Адже пересадка органів за законом здійснювалася лише резидентам країни. Але співачка відмовилася: «Я люблю свою маму, я люблю свого чоловіка і понад усе я люблю Україну». Тож їй пересадили нирку у Києві. Ця операція продовжила життя Раїсі Кириченко на вісім років. Чоловік її підтримував. Щоб дружину не спокушати, разом із нею тримався дієти, хоча міг їсти все.
І навіть під час лікування співачка їхала на виступи і знову поверталася на лікарняне ліжко. А на останніх концертах бігла за куліси, пила ліки і навіть непритомніла у чоловіка на руках. А за місяць до смерті віддала свою косу подрузі Раїсі Писаренко.
– «Носи, вплітай, наче я з тобою поряд», – сказала мені і змахнула сльозу. Я й сама розридалася, а вона взяла мене за руку і заспокоїла. Люди добрі, яка у неї коса, дуже товста, густа, я такого волосся не бачила! – розповідала журналістам Раїса Писаренко.
9 лютого 2005 року Раїса Кириченко померла після операції на серці, що постраждало внаслідок лікування медикаментами для нирок. Останніми словами її були: «Колю, тільки Корещина, ти обіцяв». За всіма регаліями Раїсу Кириченко, визначну співачку, мали поховати на Байковому кладовищі у столиці. Тож вона благала, щоб місцем останнього її спочинку було рідне село. Чоловік свого слова дотримав. Співачка похована поряд з мамою.
Після її смерті Микола Кириченко щоліта жив у Корещині, а на зиму переїжджав до Полтави у свою квартиру. Він помер 2013 року 8 червня. Того дня його бачили односельчани. Він вертався велосипедом з кладовища – провідував дружину. Переказують, що коли її не стало, за ним стільки жінок упадало, хотіли на добро попасти, а він усіх проганяв, тільки свою Раю любив. Його поховали поряд з нею.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!