Під час поїздки на Схід я познайомився із керівницею волонтерського центру Світланою Зуєвою. У цієї енергійної жінки з Краматорська горять очі, коли вона розповідає про наших захисників, яким допомагають.
Волонтерка добре знає нагальні потреби бійців не з чужих слів – всі чоловіки з її родини стали воїнами й захищають Україну.
– Це моя власна історія цієї війни, – розповідає пані Світлана. – У Збройних силах України в штурмовій бригаді служив мій син, отримав поранення й зараз на реабілітації, також в армії чоловік і зять. Всі пішли воювати добровольцями. А ми їм допомагаємо. Хочу зазначити, що чимало місцевих жителів нас підтримують: педагоги, медики, бізнесмени. Об’єднали наші зусилля й створили волонтерський центр, який ми називаємо хабом незламності для військових. Разом зі мною працюють місцеві патріотки. Ми відправляємо допомогу не лише на донецький, але й на харківський і на запорізький напрямки. Плетемо маскувальні сітки й кікімори. Нещодавно до нас заїхали хлопці з одного «крутого» підрозділу, ми їм дали смаколиків, і воїни з гарним настроєм повернулися на свої позиції. Українські захисники добре знають, що в Донецькій області є люди, які їх підтримують. І нас насправді багато.
Світлана Зуєва представляє свою дівчачу команду й проводить екскурсію волонтерським центром. Вона розповідає, що допомога їм надходить з усього світу: від Польщі й до Австралії. Кімнати у приміщенні заповнені картонними коробками. Вони все швидко сортують, адже є набори для тактичної медицини, які чекають у підрозділах. Жінка каже, що хоч в неї нема медичної освіти, але за півтора року вона пройшла таку практичну школу й стільки всього дізналася, тому нині дуже добре орієнтується у різних медичних препаратах та приладах. У волонтерки багато знайомих бойових медиків з різних бригад, які у разі потреби можуть надати вичерпну й кваліфіковану консультацію.
– Ми допомагаємо також шпиталям та стабілізаційним пунктам, тому в нас є ноші, багатофункціональні медичні ліжка, – продовжує волонтерка. – Вже приготували медикаменти, які нам замовляли, і відправимо у госпіталь в Костянтинівку. Чимало препаратів для реабілітації відправляємо у спеціалізовані лікувальні заклади в Дніпро, Вінницю, Одесу. В себе ми нічого не залишаємо. У цих ящиках – сухпайки для воїнів, які виходять на «нуль». Стараємося оперативно виконувати всі запити, бо добре розуміємо, що на позиціях на передовій дуже важливо мати хоча б якийсь мінімальний набір продуктів. Є також різноманітні каші та їжа швидкого приготування, яка часто потрібна у пунктах постійної дислокації, адже бувають проблеми з логістикою, й не завжди можна доставити харчування для бійців.
Крім військових, вони також допомагають і цивільним людям – переселенцям, котрі виїхали із зони бойових дій. У центрі вже обладнують дитячу кімнату, в якій працюватиме психолог. Адже ці незламні волонтерки хочуть, щоб у дітлахів з Краматорська також було дитинство. Це буде безпечне місце, куди зможуть приходити як малюки, так і школярі.
В одній кімнаті зібрані різноманітні предмети старовини.
– Це те, що вдалося врятувати з музею зі знищеного селища Міньківка біля Бахмута, – продовжує Світлана Зуєва. – А ці «сувеніри» нам привозять хлопці з передової.
Під час нашої розмови у волонтерський центр зайшла американська волонтерка Ліз, яка вже три місяці живе в Краматорську й допомагає українській армії. Вона розповідає, що вже другий раз приїхала в Україну й захоплюється мужністю нашого народу.
Кость ГАРБАРЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!