Ліки, харчі і навіть кутю та дідухи
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Руслан Хомич із села Кроватка Луцького району разом із однодумцями з перших днів російської агресії з 2014 року допомагають Збройним силам України. Напередодні Різдва Христового і Нового року волонтери побували на лінії розмежування й завезли подарунки нашим захисникам.
Замість одного поїхали чотири буси
– Ідея дуже проста: ми хотіли, щоб хлопці на передовій також відчули, – розповідає натхненник і організатор Руслан Хомич, – що прийшло найбільше свято для всіх християн – Різдво Христове. Почали готуватися до поїздки. Спочатку планували, що поїдемо одним бусом, але за час підготовки побачили, що все не зможемо забрати. Сотні людей відгукнулися на наше звернення. І врешті-решт в дорогу відправилося чотири великих буси з гостинцями з Волині. В кожній машині два водії. А додому привезли на ремонт одного буса.
Два тижні тривала напружена підготовка. Волонтер перераховує села, які допомагали: Береськ, Студині, Тристень, Квітневе. Микола Хотимчук з Рудки-Козинської коптив м’ясні продукти, голова Доросинівської громади Микола Касянчук купив кабана, хлопці із Залісців привезли копчених курей. Тарас Деменік забезпечив тушонкою. У Доросинях, Яблунівці й Березолуках працівники шкіл і садочків зібрали гроші на пальне для машин.
– Ми везли також адресні посилки для наших земляків, а крім цього, ще й свої продукти додавали. Підготували квашені овочі й борщові набори. Наш гостинець святковий такий: розпочинаючи з волинського хрону й куті, м’ясо, ковбаса й завершуючи різноманітними солодощами, смаколиками й медом. Щоб солдат міг у підрозділі почастувати своїх побратимів і вони хоча б на кілька хвилин відчули домашній затишок і зрозуміли, що про них в тилу не забули. Крім харчів, узяли різноманітні ліки від простуди, окопні свічки, теплі шкарпетки, термобілизну, маскувальні костюми біло-сірого кольору для захисників на Куп’янському напрямку, – продовжує Руслан Хомич.
Тепер допомагають воїнам – кримським татарам
Щоб бійці на фронті відчули дух Різдва, волиняни брали із собою дідухи й завезли у підрозділи. Зі шкіл передали дитячі малюнки й обереги. Сердечно дякують всім помічникам! Вони навіть багатьох людей не знають. Особливі слова подяки Руслан Хомич передає всім жіночим батальйонам з різних громад колишнього Рожищенського району та нинішнього Луцького. Спільними зусиллями вони це зробили. Усе вдалося, і вони встигли до свята.
П’ять днів волонтери провели в дорозі і проїхали понад три тисячі кілометрів. Побували на всіх напрямках вздовж лінії фронту – від Харкова й до Миколаєва. Доставили подарунки у понад 100 підрозділів, скрізь наші захисники щиро дякували за увагу й гостинці з Волині.
– Ми потрапили у підрозділ, в якому більшість воїнів – кримські татари. До них же ніхто не приїжджає, тому ми взяли їх під свою опіку й хочемо придбати їм бус для перевезення особового складу. Туди потрапило кілька наших волинян. Ми будемо допомагати цьому підрозділу, і після нашої Перемоги поїдемо до воїнів з Криму безкоштовно відпочивати, – усміхається пан Руслан.
Жінка повернулася з Іспанії захищати Україну
Під час поїздки на передовій волиняни познайомилися з нашою землячкою Оленою родом з Луцька з позивним Іспанка. Жінка до початку повномасштабної війни жила й працювала в Іспанії. А тільки розпочалася агресія у лютому 2022-го – з безпечної Європи приїхала захищати Україну. Побратими її бережуть, але Іспанка виконує всі бойові задачі нарівні з чоловіками. Такі мужні жінки достойні особливої поваги.
– Треба подякувати всім захисникам, що вони тримають над нами небо. І ще хочу звернутися до тих, хто в тилу: заходячи ввечері на каву чи на пиво, пам’ятайте про тих героїв, хто зараз сидить в залитому водою окопі й навіть не має змоги зігрітися, бо відразу ж прилетить кацапський снаряд чи ракета, – нагадує всім нам, хто в тилу, Руслан Хомич.
Хочеться побажати, щоб всі, хто зараз захищає Україну, у новому році повернулися додому живими та здоровими! Їм зараз дуже важко, але бійці тримаються і не втрачають сили духу. Не забувайте, що триває страшна війна на знищення українців, й служити доведеться всім чоловікам, хто може тримати зброю в руках. Інакше орки прийдуть сюди, а ми вже бачили, що тоді нас чекає, на прикладі Бучі. Хто не може служити, то допомагайте армії та волонтерам. Тож не опускаймо руки, а наполегливо працюймо задля нашої спільної Перемоги!
Кость ГАРБАРЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!