У Чернівцях поховали останки 19 бійців 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади «Едельвейс». Військові загинули 11 березня 2022 року внаслідок російського авіаудару по селі Людвинівці у Київській області. Частину з них довгий час вважали зниклими безвісти, а тіла трьох досі не ідентифікували. Це перша братська військова могила в Україні.
Братську могилу облаштували на цвинтарі «Садгора». Траурний кортеж зустрічали родини з різних куточків України: Чернівецької, Хмельницької, Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської та Донецької областей. Їх об’єднало спільне горе. Тіла їхніх рідних були дуже понівечені, що ускладнювало процес впізнання.
– Ворог завдав масштабного авіаудару, внаслідок якого зникли безвісти 20 бійців ЗСУ. Ситуацію ускладнювало, що вибух розкидав рештки тіл у радіусі понад кілометра – їх не вдалося одразу зібрати, – розповіла журналістам адвокатка Тетяна Садовська, яка допомагала родинам у пошуку.
Експертизи затягнулися на два роки. Деякі родини пережили не один, а декілька похоронів, бо їм віддавали кожен ідентифікований фрагмент.
Навіть уявити важко, через яке пекло довелося їм пройти. Понад 250 рештків досі неможливо ідентифікувати, бо кістки сильно обгоріли. Через це їх не можуть повернути родинам для окремих поховань. Тому, як сказала Тетяна Садовська, і виникла ідея провести спільне поховання. Серед тих, хто приїхав на нього до Чернівців, були батьки 21-річного командира взводу Тараса Леня із Тернопільщини.
З хлопцем вже попрощалися 24 вересня 2023 року. Його ховали в закритій труні, а вже у січні проводили повторне поховання – знайшли ще фрагменти останків.
– Третій похорон вже у Чернівцях. Ми хоч маємо останки. Я не впевнений, що в цій могилі також не має останків мого сина, – сказав батько загиблого Іван.
Мати військового Надія каже, пошуки сина були полегшенням, бо тоді ще мали надію, що він живий.
– Нам сказали, що від сина залишилося ребро та обгорілий шеврон. Я не відчуваю полегшення, тільки погіршення. Ми написали петицію на присвоєння Героя України, а у нас питають, що ми з цього можемо мати. А нам нічого не треба. Вже два роки минуло, а ми ще жодного разу не пропустили похід на цвинтар, – розповіла журналістам мама Тараса Леня.
– Чому саме Чернівці? Це місто спільно погодили з родинами. Бо звідси родом мама, якій ми не змогли знайти жодного фрагмента, але зі свідчень очевидців та матеріалів службового розслідування знаємо, що її син був у місці вибуху. Вона не хоче залишати Україну і їй дуже важливо мати могилу, до якої вона може прийти помолитися, – сказала під час поховання адвокатка Тетяна Садовська.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!