Тернополянину дар костоправа передався від діда і мами
Тернопілля

Тернополянину дар костоправа передався від діда і мами

25 жовтня, 20:08
0
0
Сподобалось?
0

У селі Тарасівка Збаразького району кожен покаже хату костоправа Володимира Гуця. Коли вісім років тому померла його мама Антоніна, знана в окрузі знахарка, люди стали шукати порятунок у її сина. Адже дар йому передався і від мами, і від її батька.

Кадебісти забрали знахаря на два тижні

Михайло Хомик був переселенцем із Польщі. Народився у селі Пулави 1889 року. Був дипломованим фельдшером. Коли його господарка згоріла, мусив їхати на заробітки у Канаду. Там одночасно трудився і допомагав людям, бо вмів кістки вправляти. Повернувшись додому, відбудував своє господарство. Але не встиг пожити – грянула сумнозвісна операція «Вісла», коли українців з обжитих земель переселили в Союз. Усю сім’ю вивезли на станцію, звідти побачили, як палахкотить село – це вдруге горіло їхнє обійстя.

– Так наша сім’я опинилася тут, у Тарасівці. Дідо знову будувався, працював обліковцем, – розповідає пан Володимир. – І людям помагав. Про нього знали по «сарафанному радіо». Комусь палець склав, у маленьких дітей вроджені вивихи вправляв. Часом по тижнях його вдома не було. Мусив жити у хворих, чекав, поки зростуться кістки.

У сімдесятих до хати під’їхала машина – і діда забрали. Рідні думали, що то повезли до котрогось із хворих. Лише з часом він зізнався, де був. Виявляється, це кадебісти вирішили провести такий собі експеримент. Зібрали хворих і наказали: якщо хтось залишиться з його вини інвалідом, арештують. Але Михайло Хомик усіх вилікував – і його відпустили додому.

– Коли він складав переломи, то навіть не дивився на рентгени, – згадує внук Володимир. – Мав сильне відчуття рук, довіряв тільки собі. Маму мою не вчив. Вона йому допомагала. А коли дідо помер, то люди вже до неї їхали: «Тосю, подивися, Тосю, склади». В неї проявився дар від нього.

Без рентгена вправляла вивихи у немовлят

Відтоді до Антоніни Гуць стали їхати з Київщини, Прикарпаття, Житомирщини, Львівщини. Двадцять літ вона працювала дояркою і постійно допомагала людям. Поки жив її батько, до дір затерла його медичну книжку про будову скелета, але десь її поділа. Без рентгена, лише помацавши людину, руками відчувала хворе місце. Часто до неї несли немовляток після складних пологів. Вправляла їм вивихи ручок, ніжок, витягувала коротшу ніжку. У лікуванні використовувала гусячий жир, який прикладала до хворого місця, а зверху змащувала спиртом – вважала, що так швидше у рані висихає кров. Це один із секретів знахарства її батька.

Повік буде вдячна покійній бабі Тосі односельчанка Наталя Шкула. Знахарка вилікувала її сина, коли лікарі не давали надії. Хлопчик був дуже худим, з великою головою і тоненькими ніжками. Баба Тося сказала, що дитина раніше зламала ніжку і щось зрушилося у кісточках. Робила хлопчику масажі, виправляла хребет і поставила на ноги. Обласні лікарі дивувалися, що дитина здорова. Тепер це вже дорослий чоловік.

– Мама і дідо, крім костоправства, вміли спалювати рожу, піднімати шлунки, я ще цього не пробував, – посміхається Володимир.

Пальцями відчуває хворе місце

Ще довго хворі їхали до Антоніни Гуць, не знаючи про її смерть. Журилися і просили сина, щоб оглянув. Тепер і він вправляє вивихи. Якщо подрібнені кістки чи переломи, навіть не береться, а направляє до лікарів.

Першого свого пацієнта Володимир лікував ще у 1985 році в Ялті, де тоді жив. На тренуванні випадково вивихнув товаришеві руку. Якось відчув пальцями, як треба скласти. А вже тоді поїхали у поліклініку. Хірург, глянувши на рентгенівський знімок, підтвердив, що справді був вивих, але професійно вправлений.

– Мамі я трохи помагав, коли вона складала людей. Тепер згадую, багато читаю в Інтернеті на цю тему. Але маю іншу методику, – розповідає пан Володимир. – Наприклад, якщо вилетів диск, то переконаний, що не треба силою тягнути ногу. Мені легше, коли людина розслаблена і сама піднімає ногу, не згинаючи в коліні. То з досвідом приходить своє. Бозя так дає.

Олена ПАВЛЮК



Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися