Володимир САК має веселу вдачу
Волинь

Дві хати має, а в лікарні віку доживає

28 вересня 2017, 15:04
0
0
Сподобалось?
0

81-річний Володимир Сак з Манькова Локачинського району багато років трудився у колгоспі, пенсію заробив, господарював, бо й хати дві має, а от з особистим не склалося – нема ні дружини, ні дітей. І коли здоров’я геть погіршилось, опинився у лікарні. Тут і живе вже майже рік.

Потрапив спочатку в терапевтичне відділення з інфарктом міокарда. Стан старенького пацієнта був критичним. Його ледве врятували. Пенсії не вистачало на лікування, тож кошти збирали священики Київського патріархату, дещо виділяли з лікарняної каси. Одинокого пенсіонера шкодував увесь персонал. Медсестри приносили з дому по черзі і котлетки, і випічку смачну. Мили, брили діда, а він, не знаючи, як віддячити турботливим дівчатам, кожній обіцяв: «Я на тебе хату перепишу».

– Іванович добрий характер має, хороше почуття гумору. Дуже шкода його, що так життя склалося, – розповідає чергова медсестра Людмила Рубіновська.

Ніхто діда давно не провідував, бо єдина сестра живе у Червонограді на Львівщині. Лише сусідка із села Любов Вощило, яка наглядала вдома за пенсіонером, і до Локачів йому передачки привозила. А Володимир Іванович шкірочки з ковбаси, рештки їжі старанно збирав у торбинку. Всі були в шоці, коли дідусь одного разу попросив знайти йому таксі, щоб поїхати додому… провідати свого кота і торбинку зі шкірками пухнастому завезти. Звичайно, відмовити не могли. Тож дід із форсом поїхав за 16 кілометрів до свого Мурчика.

Нині Володимир Іванович перебуває вже в інфекційному відділенні Локачинської центральної районної лікарні. Пос­тійно лежить, бо має пахову грижу, яка виросла до велетенських розмірів. Доглядає за ним персонал уже цього відділення. Дідусь майже нічого не чує, але, забачивши незнайомих людей, починає оповідати про те, як був будівельником, на пекарні працював, не нарікає на свою долю. А запримітивши фотоапарат, посміхається беззубо, щоб «файна знімка вийшла».

– Дві хати маю, але не хочу доживати на самоті. А в лікарні мені дуже добре, – зізнається старенький.

Усі добре розуміють, що не може в лікарняних стінах пості­йно перебувати дідусь Володимир, тому вирішується питання, щоб відправити його у спеціалізований заклад.

Руслана ТАТАРИН, Волинська область

Фото автора


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися