І вперше подруги зустрілися через 20 літ
Пригадуєте, колись школярі листувалися з іншими дітьми з усіх куточків Союзу. Так і в ковельської учениці Надії Зеленської (тепер Головей) зав’язалося знайомство з Анею Толмачовою з далекої Грузії. Дівчата стали справжніми подругами і листувалися довгих двадцять літ.
Летіли у Ковель їстівні каштани і хурма
У 1969 році у школу № 8 міста Ковеля восьмикласникам прийшли листи з Грузії для кожного за списком у журналі від таких же учнів. Надя отримала листа від дівчинки Ані Толмачової, яка писала, що хоче листуватися з учнем чи ученицею під номером вісім у класному журналі. Саме там стояло прізвище Наді Зеленської. Листуванням захопилися всі учні класу. Але згодом це минуло, і листи з Грузії в Україну перестали йти. Лише Надія Зеленська двадцять літ писала своїй подрузі, яку ніколи не бачила.
– Аня була із сім’ї росіян-старовірів, – розповідає Надія Головей про подругу. – Жили поселеннями, носили чорний одяг. Ми здружилися, як рідні. Навіть у листах Аня писала: «Здравствуй, сестричко…» Ми знали таємниці одна одної, слали подарунки.
Надя відправляла в Грузію гриби, хустки-американки, тканину на плаття і навіть золоті прикраси. А Аня – невідомі на той час смаколики: їстівні каштани, які Надя викинула, бо не знала, що їх треба смажити, мандарини, якими залюбки смакували. А якось на Новий рік грузинка прислала хурму і пахлаву, деякі фрукти. Усе, звичайно, померзло у посилці (бо тоді були дуже сильні морози), але нічого не викинули – з’їли, бо було дуже смачне.
Аня після закінчення школи вийшла заміж, стала Пряморуковою. Згодом знайшла свою долю і Надія – Валерія Головея. Проте сімейні клопоти не завадили їхній дружбі, яка лише міцніла з кожним роком. Молоді жінки листувалися й далі. Аня жила в селі, тримала велике господарство: курей, овець, корів. Тож якось вислала подрузі у Ковель добротні ковдри з овечої шерсті, бринзу, про яку тоді теж не знали, що це таке, бо дуже солона була.
Деруни для гостей смажили щодня
У 1989 році Аня з чоловіком Василем вирішили зробити подрузі сюрприз – без запрошення і попередження приїхали у гості. Надя Головей на той час була на роботі.
– Як зараз пам’ятаю, – розповідає жінка, – прибігла до мене на роботу старша дочка і каже, щоб я швидко йшла додому. А чого – мовчить. Зайшла у квартиру – і не повірила своїм очам: переді мною стояли Аня з чоловіком! Обіймалися, цілувалися і плакали – так раділи зустрічі.
Гостювала Аня з чоловіком у подруги десять днів. Ковель їм дуже сподобався, а найбільше вразило старовинне кладовище на вулиці Незалежності. Надія пригощала дорогих гостей смачними українськими стравами, рецепти яких Аня повезла додому. Дуже смакували їм червоний борщ, вареники із сиром, а також деруни – смажили їх щодня.
Погостювали Аня і Василь Пряморукови на Волині із задоволенням. Обіцяли, що зустрінуться ще. Проте Надія Головей не змогла поїхати у Ставропольський край до подруги, де вона жила, бо почалися скрутні дев’яності: безгрошів’я і безробіття перекреслили всі плани. І далі спілкувалися у листах. А у 2010 році зв’язок несподівано обірвався. Аня чомусь перестала відповідати на листи, а номера телефону нема. Можливо, виїхала кудись? Надя Головей не втрачає надію знову зустрітися з Анею. Їй цікаво, де і як подруга живе, що з нею? Волинянка вірить у диво: раптом газета «Вісник+К» якимось чином потрапить до рук Ані, і вона відгукнеться. Тому Надія залишає свій номер телефону: 0681400131.
Галина ОЛІФЕРЧУК, Волинська область
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!