Вся Україна знає, що село Хорохорин Луцького району - це своєрідна полунична столиця. Господарі тут не лишень вирощують соковиту ягоду, а й дають можливість добре заробити сотням людей з різних регіонів. Проте стали ходити чутки, що через війну не буде ринку збути і площі під полуницю зменшилися. Чи правда це, запитали у старости села Анатолія Мельничука.
- У селі приблизно 250 дворів, з них десь 20 не займаються цією ягодою, а решта працюють на полуничних плантаціях, - зазначає Анатолій Анатолійович. - Не чув, щоб люди радикально зменшили площі. Хтось відводить п’ять соток, а хтось і три гектари. Загалом десь на 300 гектарах полуницю посадили.
Не треба думати, що біля трускавок, як звикли вусі казати, роботи небагато. Треба її декілька разів просапати від зілля, потім застелити міжряддя соломою, обробити. Усе це зазвичай роблять трактором. А при теперішній ціні на дизпаливо обробіток полуничних ділянок затратний. Та незважаючи на тимчасові труднощі, люди вірять, що вдасться швидко та вигідно реалізувати свою продукцію. У попередні роки тут щодня збирали близько ста тонн врожаю. Розраховують на гарну погоду та щедрість природи і зараз.
- До людей приїжджали заготівельники і оптом усе забирали, - пригадує староста. - Буси зазвичай були з інших регіонів Волині, Рівненщини, Житомирщини, Київської області. Якось навіть з Одещини та Харківщини перекупники до нас заїхали. Зрозуміло, що через війну поставок туди не буде, але сподіваємося, що у сусідні області хорохоринська полуниця таки потрапить.
Тож людям, які щороку їздять у це невеличке село біля Торчина, не варто переживати. Полуничні плантації чекають робочих рук. Кажуть, що тут можна заробити не гірше, ніж у Польщі. Минулого року, хто вміє швидко збирати ягоди, міг за день отримати 1200-1500 гривень.
Руслана ТАТАРИН
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!