У Туреччині здоров’я Роксолани перевіряли... вошами та храпом!

У Туреччині здоров’я Роксолани перевіряли... вошами та храпом!

Україна

Конкурентки в гаремі називали Роксолану шматком м’яса, а попередня дружина султана Махідевран навіть вирвала їй волосся та побила. Візири, наближені до султана особи, були шоковані коханням правителя трьох частин світу до простої дівчини з українського Рогатина. Це перша в історії жінка Османської імперії, якій вдалося швидко перейти зі статусу наложниці до башкадуні (дружини султана). Роксолана поламала правила гри в гаремі та в правлінні імперією (запровадила жіночий султанат). Навіть закордонні посли рахувалися з думкою Хюррем (у перекладі з арабської – усміхнена, весела), бо вміла грамотно листуватися з ними, переконувати, щедро обдаровувати їх подарунками. Про це пише «Високий Замок».

Журналіст «ВЗ» зустрілася з мистецтвознавцем Олександрою Шутко. На Форумі видавців пані Олександра презентувала книжку «Роксолана: міфи та реалії». Книжку розкупили на Форумі, як гарячі пиріжки. Олександра Шутко написала її на підставі праць не лише українських дослідників, а й вчених з Туреччини, Польщі та інших країн. Олександра Шутко вільно володіє турецькою. Це відкрило їй шлях до архівів Стамбула.

— Які ключові міфи спростовуєте у книжці?

— Європейські посли платили євнухам гроші, щоб ті давали «смажені факти» про інтимне життя гарему. Та «зливу» інформації було вкрай мало. Відомо лише, що кожну дівчину, яка потрапляла у гарем, зокрема Роксолану, ретельно обстежував лікар. Вселяли на їхні тіла вошей, які не приживаються у хворих на проказу, чуму, холеру… Доньку Роксолани Міхрімах мали видати заміж за Діярбакира Рустема Пашу. Щоб завадити шлюбу, придумали легенду, буцімто жених хворий на проказу. Коли лікар оглядав його, знайшов на сорочці вошу. Це врятувало шлюб Міхрімах. А чоловіка султани назвали «вошею фортуни»… Невільниць перевіряли на психічну адекватність. Стежили за ними вночі. Якщо хропе чи розмовляє уві сні, значить, є психічні відхилення і не годиться для султанського гарему. Невільниці проходили місячний «карантин», потім – навчання.

Спростовую міф про те, що татари викрали Роксолану у 17 років та ще й з весілля. Її відлучили від батьківського дому у 9-річному віці, у 16 років народила Сулейману первістка. Неправда, що була патріоткою свого краю, адже нічого не пам’ятала про нього. Напади татар на українські землі зменшилися, але заслуги Роксолани в цьому сумнівні. Просто султан уклав угоду з польським королем, – щоб той не увійшов в антиосманську коаліцію і не подружився з Габсбургами.

Ніхто не їхав у Стамбул визволяти дівчинку. Татари спеціально викрадали маленьких дівчат, щоб легше їх перевчати на османські правила. Це підтвердив турецький історик Чагатай Улучай, який досліджував османські архіви, арабські літописи. У своїй праці я підтверджую гіпотезу, що Роксолана народилася в Рогатині, була дочкою православного священика. Ці дані почерпнула з праці поляка Перегріна Полонуса, який написав літопис через 38 років після смерті Хюррем. Ще одна вигадка письменників – начебто Роксолану звали Настя Лісовська. Її дівоче ім’я та прізвище не збереглося ніде. Роксоланою її назвали європейські посли.

Польський дослідник Самуїл Твардовський пише, що Хюррем пустила Сулейману отруту в кості (причарувала), допомагала їй у цьому караїмка з Криму. Євнухи, мовляв, знайшли у ліжку султана зашиті в покривала засушені заячі лапки… Усіх дивувало те, що султан вірний своїй башкадуні. Насправді жінка підкупила султана своїм розумом. На відміну від інших жінок у гаремі, її магія була в тому, що писала красиві вірші для Сулеймана. Швидко вивчила давньоосманську мову, читала філософські поезії. Сулейман шукав собі в гаремі друга, який буде інтелектуально рівним з ним. Він не розглядав Роксолану як «м’ясо», бо «наївся» його чимало. Коли султан був у поході, Роксолана написала йому листа: «Ви відправили мені п’ять тисяч золотих флоринів. Ах, милий султане, навіщо такі турботи? Для мене одна волосина з вашої бороди (Сулейман прислав їй пасмо зі своєї бороди. – Авт.) дорожча не тільки п’яти тисяч, але і за сто тисяч флоринів». У відповідь султан називав її у листах лагідно – «Моя ніжна жартівниця», «Султана моїх очей».

— Які проекти фінансувала Хюррем за отримані від султана гонорари –  2 тисячі акче на день?

— Акче – срібна монета в Османській імперії XIV-XIX століття. Слуги султана, наложниці, також башкадуні та візири отримували за свою працю винагороду. Роксолана виховувала дітей, рабині прибирали в гаремі. Роксолана отримувала вищий дохід від інших – дві тисячі акче на день. За теперішнім курсом долара – шість тисяч доларів США. Підрахунки провели українські нумізмати на основі вартості золота.

Наложниці, які ставали матерями, мали 30-40 акче на день. Махідевран – лише п’ять акче на день. Крім золотих монет, Хюррем отримувала дорогоцінні прикраси та тканини з Азії, Європи. Роксолана свої гонорари не розтринькувала. Стала першою в історії султаною, яка будувала у Стамбулі комплекси з мечетями, лікарнями, їдальні для бідних. З цього моменту стартував жіночий султанат, який тривав сто років: від Роксолани до Турхан Хатідже. Історики припускають, що Хадітдже теж родом з України (її начебто звали Надія). Вона походить з українського Поділля. Жінки-султаникерували не лише гаремом, а й впливали на державні справи, брали хабарі за кадрові призначення.

— Сучасні турки не применшують роль Роксолани в історії імперії. Та мають до неї деякі претензії…

— Кажуть, Роксолана залишила їм ген пияцтва. Її не можна в цьому звинувачувати. Випадки султанського алкоголізму були і до неї. Просто після неї обрали недостойного, на думку турків, престолонаслідника – Селіма (сина Хюррем). Достойним вони вважали Мустафу, якого стратили за наказом Сулеймана. Селім був начебто слабким султаном, любив вино, з його правління почався занепад. Після нього султанами ставали слабоумні кандидати, зокрема Мустафа I, Ібрагім I. Рід почав вироджуватися тому, що султани мали дітей від будь-кого, не укладали міждинастійні шлюби з жінками знатних князівських та королівських родів.

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

  • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
  • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
  • T Редактор сайту Ірина Бура 066 606 94 80
  • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×