Чотири роки тому взимку наш головний редактор Євген Хотимчук повернувся з моршинського відпочинку. Тільки почула його голос на коридорі, як вже викликає мене у свій кабінет. «Швиденько приходь!» – покликав бадьорим голосом.
– У мене народилася геніальна ідея! – замість привітання радісно вигукнув Євген Якович. – Будемо творити журнал про людські долі!
Очевидно, зірки на небі вдало зійшлися, адже задум редактора був напрочуд цікавим та швидко втілився у життя. Зазвичай творчість народжується в муках, але наш журнал народився як бажане і довгождане дитя! Якось відразу спало на думку, якою повинна бути назва – «Люди і долі», обкладинка, про що маємо писати. Згодом зрозуміли, що люди хочуть читати поради лікарів, цілителів, травників. З’явилися рецепти смачних страв, бувальщини й анекдоти. Нещодавно у журналі запровадили нову рубрику «Вражаючі долі відомих людей», де розповідаємо про життя і кохання знаменитостей – і українських, і зарубіжних. На початках тираж становив сім тисяч примірників. І лише за чотири роки зріс до 47 тисяч! Треба зазначити, що журнал мав шалений успіх уже з перших номерів. Люди телефонують звідусіль, дякують за таке цікаве видання. І дуже просять, аби виходило воно хоча би двічі на місяць. Одна читачка з Рівненщини розповідала, що перечитує «Люди і долі» по декілька разів, над кожною життєвою історією задумується, малює в уяві героїв і з нетерпінням чекає продовження повістей, які друкуємо. Каже: «Ніби фільм по телевізору подивлюся». Не уявляєте, як приємно чути схвальні відгуки і вдячні слова наших читачів не тільки з Волині, а коли їздимо у відрядження у далекі куточки. Ще не минуло й півроку від дня заснування, як у Карпатах, у райцентрі Долина на Івано-Франківщині, працівниця готелю, де ми жили, щиро і захоплено розповідала, як вона з дорослою донькою не можуть дочекатися свіжого номера журналу. Яким приємним сюрпризом був вдячний лист з далекого Каланчака на Херсонщині, де теж читають журнал! На Закарпатті, де проживають українці, румуни, росіяни, угорці, теж дуже захоплюються виданням. Завдяки вам, нашим дорогим і шановним читачам, журнал хвилею накрив більш як пів-України. Нас передплачують у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій, Житомирській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Київській, Чернігівській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській областях. Низько кланяємося читачам, а також усім, хто став нашими дописувачами. Галина Оліферчук з Ковельського району Волині, Марта Зінченко зі Щорса Чернігівщини, Ольга Марченко з Миргородського району Полтавщини, Надія Адамчук з Гощі на Рівненщині, Лідія Бистрова з Болехова на Прикарпатті, Віра Балабей з Ізяславського району на Хмельниччині, Євген Ейсмонт з Каланчака на Херсонщині, Ілона Захарук з Косівського району Прикарпаття, Людмила Корнійчук з Березнівського району Рівненщини, Наталія Лабнюк з Камінь-Каширського району Волині, Ніна Лагода з Луцька, Марія Рудак з Житомира, Оксана Слободзян з Дубровиці на Рівненщині, Валентина Савко з Ружинського району Житомирщини, Віра Фрейчак з Теребовлянського району Тернопільщини, Ірина Ясінська з Новоград-Волинського району Житомирщини та багато-багато інших дописувачів. Завдяки вам знаємо: наша робота потрібна і корисна. Щира вам дяка і низький уклін. Читайте, пишіть – і ми вас не підведемо!
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!