До кінця року має запрацювати Національний репозитарій академічних текстів. Це буде електронна база написаних і виданих в Україні наукових праць. Вона сприятиме виявленню академічного плагіату, заявляють в Міносвіти. Утім деякі експерти мають протилежні думки з цього приводу. "Репозитарій легалізує поширення плагіату", - розповідає Gazeta.ua експерт Реанімаційного пакету реформ Ірина Єгорченко.
З якою метою Міністерство освіти створює Національний репозитарій академічних текстів?
- Міністерство каже, що основна мета створення репозитарію - боротьба з плагіатом. З моєї точки зору, ніякої боротьби з плагіатом це не дасть. Репозитарій навпаки легалізує поширення плагіату. Тобто це дає можливість видавати офіційні довідки, що текст не містить плагіату.
Чому?
- Щоб визначити, чи є у тексті плагіат, треба мати потужну систему порівняння текстів і мати базу текстів для цього порівняння. У нас же база текстів буде дуже вузька і обмежена. В електронній базі міститимуться тільки дисертації, курсові та магістерські роботи, реферати лише українських авторів. Але у більшості джерелом плагіату є не україномовні роботи. Перш за все це російські і закордонні роботи. Очевидно, якщо репозитарій буде давати довідки, що нема плагіату, він даватиме довідки тим, хто списав з іноземних джерел. Для будь-якої системи порівняння текстів можна зробити аналогічну систему , яка змінюватиме текст. Таким чином автоматично результат не буде давати плагіату. Ось і все.
Чи можна внести до електронної бази іноземні тексти?
- Внести іноземні тексти не можливо технічно. Іноземні тексти мають правовласників. Навіть українські дисертації мають правовласників. Як бути з ними - невідомо.
Яка причина того, що в нашій країні плагіат набув явища епідемії?
- Міністерство хоче показати, що воно бореться з плагіатом. Але зараз фактично вся навчальна система України вчить дітей плагіату. Усе починається ще з дитячого садочка. Там вчать видавати чужу роботу за свою. Вчительки роблять якість роботи з праці, дають їх дітям, а ті показують батькам, ніби це зробили вони. Вже в школі з'являються списані реферати, списування уроків з готових домашніх завдань. Система освіти привчає дітей до користування такими книжками. І усі вважають, що це нормально. А ще є так звана Мала академія наук. Загалом, це була дуже добра ідея. Але ж насправді, часто МАН пишуть вчителі. Дають готові роботи дітям і вони видають за своє. Звісно, є роботи написані учнями. Але часто це одиночні випадки.
За статистикою, близько 90% студентів використовують плагіат у тому чи іншому вигляді. Як боротися з плагіатом серед студентів?
- Зі школи усе плавно перетікає у вищі навчальні заклади. В університетах продовжується те ж саме. Багато дітей вступають в університети, щоб просто отримати диплом. Їм нічого не треба. Вчитися вони не хочуть, аби диплом отримати і все. Тому протягом років навчання такі студенти просто вчаться списувати. Списують на екзаменах, списують курсові і реферати. В університеті є багато не потрібних предметів. Тому студенти вважають, навіщо їх вчити . В житті не пригодиться - то ж можна списати.
Навіщо дітям давати завдання, які вони гарантовано спишуть. Який сенс у цьому?
Як боротися?
- Треба міняти систему навчання. Дуже жорстко міняти. По-перше, прибрати усі завдання, які допускають можливість списування. Колись погодили оці письмові завдання, щоб були свідчення об'єктивності. Але зараз усні завдання можна легко записувати на відеозапис. По-друге, змінити систему навчання таким чином, щоб діти, які хочуть лише диплом, вчились у таких "спеціальних закладах". Де дають дипломи і більше нічого. Хто хоче вчитися - вчиться в інших закладах. Хочеш вчитися - вчишся тут. Не хочеш вчитися - вчишся отут. Просто я вважаю, що головною реформою в українській освіті має бути прибирання брехні. Потрібно крок за кроком проаналізувати, де в освіті генерується брехня.
У законі "Про вищу освіту" йдеться, що "суворі санкції встановлені тільки для тих, хто захищає наукові дисертації і якщо виявили плагіат, то можуть скасувати рішення спеціалізованої ради про присвоєння ступеню".
- Написано "можуть скасувати", але практично цього не скасовують. За плагіат нічого нікому не зроблять. За кордоном за плагіат виключають, а іноземних студентів висилають з країни. Багато людей просто впевнені, що можна списувати. Плагіат він позбавляє смислу всю освіту і науку. Всі ці мільярди, які витрачають на освіту, яка вчить дітей плагіату, вони беззмістовні.
Як в Україні карають за плагіат?
У нас не карають за плагіат ніяк . У нас плагіат абсолютно легальна річ. Іноді може хтось попадеться, але це одна випадкова людина на тисячу. Та й робиться це задля того, щоб хтось десь відрапортував або просто так людину карають за якусь нелояльність. За плагіат не карають наукових керівників, спецради, які це мали б перевіряти. У нас не карають за дописування чужих наукових статей. Тобто люди присвоюють собі чужі статті, накручують показники і ще й отримують за це премії. Зараз існують спеціальні фірми, які роблять муляжі наукових журналів. Вони навіть в інтернеті не індексуються. Цього немає в жодному науковому обігу. Ось так чуже віддають за своє.
Що з цим усім робити?
- Основна мета української системи вищої освіти - це амортизація безробіття. Молодь просто тримають в купі. Нема задачі її вчити. Якби була задача вчити, то по-іншому б ставилися до усіх цих процесів. А для утримання молоді вкупі - плагіат не заважає. Там є імітація якоїсь навчальної діяльності. Плагіат цілком цьому сприяє.
Тобто виходить якесь замкнуте коло?
- Виходить замкнуте коло. Ніхто нічого не хоче змінювати. А жертвами цього замкненого кола стає те, що у нас не буде нормальних спеціалістів.
Досвід якої країни у боротьбі з плагіатом буде корисний для України?
- В інших країнах немає боротьби з плагіатом. Там є навчання. У будь-якій нормальній країні займаються навчанням, а не амортизацією безробіття. Єдине, що і там є суттєвий недолік. В університетах іноземні студенти часто списують з наукових джерел своїх країн.Тобто у них бази порівняння тільки англомовні.
Як треба вдосконалити законодавство з тим, щоб ефективніше боротися з плагіатом?
- Із законодавством тут нічого не можна зробити. Треба просто змінювати концепцію та завдання системи вищої освіти.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!