7 листопада (за новим стилем, за старим – 25 жовтня) виповнюється 100 років події, яка змінила життя не лише наше з вами, наших дідів, бабусь, мам, татів, але й усього світу. Цього дня владу в Російській імперії захопила партія більшовиків на чолі з Володимиром Леніним. Одні називають цю подію революцією, інші – переворотом. У результаті на глобусі з’явилася нова держава – Союз Радянських Соціалістичних Республік, частиною якої була Україна. Вона проіснувала 74 роки. На вівтар її будівництва було покладено мільйони життів.
Переворот. Після Лютневої революції 1917 року і примусового зречення імператора Миколи ІІ від престолу влада в Російській імперії опинилася в руках Тимчасового уряду. Ситуація в країні загострювалася. Тривала Перша світова війна. Фінансова криза досягла небачених масштабів: інфляція знизила ціну рубля до семи копійок! У великих містах з’явилися проблеми з продуктами, біля магазинів стояли черги. Народ зубожів. Усе частіше відбувалися мітинги і страйки, в селах – селянські бунти. У такий непевний час у Росію з еміграції повертається лідер партії більшовиків Володимир Ленін і на вокзалі виголошує свою програму: вся влада – радам, земля – селянам, фабрики – робітникам, а головне – припинення війни. Він говорив те, що хотів чути змучений війною та безгрошів’ям народ. Яким чином більшовицький ватажок це зробить – нікого тоді не цікавило. Треба сказати, що допомогли Леніну вернутися з Європи в Росію німецькі спецслужби. Вони й дали йому гроші на державний переворот. За ці кошти при більшовицькій партії була сформована Червона гвардія. Її загони складалися з колишніх кримінальників і дезертирів. У Петрограді Ленін пробув недовго: вже влітку Тимчасовий уряд видає наказ про його арешт як німецького шпигуна. Тому він переховується у Фінляндії і звідти шле в Петроград листи, у яких переконує, що якщо несподівано підняти народ у Москві та Петрограді, влада не встоїть.
7 жовтня (за старим стилем) Ленін повертається у Росію, а вже 24 жовтня загони матросів займають телефонну станцію, телеграф і Державний банк. Війська Петроградського гарнізону залишилися в казармах. Бандитам із Червоної гвардії протистояли безвусі кадети. А в ніч на 25 жовтня озброєні загони після сигнального пострілу крейсера «Аврора», не зустрічаючи опору охорони, пройшли в Зимовий палац і заарештували членів Тимчасового уряду. Його керівник Керенський утік.
Більшовики завжди гордилися, мовляв, вони здійснили найбільш безкровну революцію: при штурмі Зимового загинуло тільки семеро людей. Зате в наступні роки червоні втопили країну у крові.
Червоний терор. Аби зберегти владу у своїх руках, партія більшовиків на чолі з Леніним організувала в країні червоний терор. Насильство стало головним методом утвердження радянської влади. Не щадили нікого. Тільки у 1918-1919 роках, за оцінкою особливої комісії генерала Денікіна, більшовиками було знищено майже два мільйони осіб. Із них 28 єпископів, 1215 священиків, 6775 професорів і вчителів, 8800 лікарів, понад 54 тисячі офіцерів, 260 тисяч солдатів, понад 193 тисячі робітників, 815 тисяч селян… Зі страху втратити владу було наказано влітку 1918 року розстріляти всю царську сім’ю, зокрема дітей Миколи ІІ.
Влада більшовиків на штиках червоногвардійців розповзалася по всій країні, несучи за собою смерть. До України червоний терор докотився у січні 1918 року із вторгненням загонів Муравйова. Змівши на шляху до Києва декілька десятків безбородих юнаків під Крутами, він влаштував у столиці України жорстоку різанину. Її жертвами стали до трьох тисяч осіб.
Дії червоногвардійців в Україні відрізнялись особливою жорстокістю. Наприклад, у Харкові чекісти знімали скальпи і «рукавички» з кистей рук, у Полтаві та Кременчуці священнослужителів саджали на кіл. У Катеринославі (сучасне місто Дніпро) політичних опонентів розпинали і закидали камінням. В Одесі офіцерів прив’язували ланцюгами до дощок, вставляли в топки і смажили або розривали навпіл колесами лебідок, опускали по черзі в казан з окропом й у море.
Це був тільки початок. Для розбудови Країни Рад мільйони людей було заслано у табори. Це їх каторжною безплатною працею будувалися заводи, якими так гордяться нинішні комуністи. Мільйони селян у 30-і роки померли від голоду, тим часом зерно продавали за кордон, аби будувати Дніпрогес, шахти, метро, танки, літаки… Більше 20 років після Жовтневого перевороту по всій країні розстрілювали людей, часто без суду і слідства. У 1937-му, на честь 20-річчя жовтневих подій, на Соловках було розстріляно цвіт української нації: письменників, поетів, режисерів…
А народу 74 роки розповідали казки «про найбільш людяного із людей» Володимира Леніна. Пам’ятники йому стояли по всіх населених пунктах, його іменем називалися міста й вулиці. І тільки зараз ми починаємо розуміти справжню сутність цієї постаті й того, яке непоправне горе її манія величі й жадоба влади принесли мільйонам людей.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!