Верховна Рада 11 квітня ухвалила законопроєкт №10449 про мобілізацію в цілому. За документ проголосували після узгодження 4294 правок, які вчора розглядали до другої години ночі. “За” віддали голоси 283 народних депутатів.
Підготовка цього законопроєкту тривала від минулого року. Він набуде чинності через місяць після підписання його президентом Володимиром Зеленським.
Сайт ТСН.ua пояснює, що передбачає ухвалений парламентом закон – коротко про основні положення. Ми також зібрали важливі норми, які відхилили.
Адвокатка Марина Бекало зазначила, що в порівняльній таблиці до документа, опублікованій на сайті Верховної Ради, з’явилися нові правки, які не були в головному проєкті до цього.
Покарання для ухилянтів
Доопрацьований проєкт передбачає заходи впливу на порушників військового обов'язку та обліку у вигляді позбавлення права керування автомобілем у судовому порядку за позовом Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК СП) на строк до виконання військовозобов'язаним вимог ТЦК СП.
Позбавити права керування автомобілем можливо в разі порушення військовозобов'язаним вимог ТЦК СП з'явитися за повісткою та в разі неможливості затримати таку особу поліцією.
Проте позбавити водійських прав можуть не всіх. Суд не задовольнить позов ТЦК СП у випадках, якщо це позбавляє людину основного законного джерела засобів до існування або якщо людина використовує транспортний засіб у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.
“Рішення суду про позбавлення права керування автомобілем можливо також оскаржити в апеляційній інстанції протягом 15 днів”, – зазначила ТСН.ua Марина Бекало.
Вилучення автомобілів для потреб ЗСУ
Законопроєкт передбачає вилучення транспортних засобів для потреб Збройних сил України. Втім, лише у громадян, у яких є ще наявні зареєстровані транспортні засоби. Тобто у тих, хто має більше однієї автівки.
Реєстрація в е-кабінеті призовника
Реєстрацію електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста вирішили зробити добровільною для тих, хто перебуває на військовому обліку.
Електронні повістки громадянам не надсилатимуть. Їх і надалі вручатимуть лише в паперовому вигляді.
Обов’язок уточнити дані в ТЦК
Військовозобов’язані протягом 60 днів від дня набрання чинності законом зобов’язані уточнити свої облікові дані через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронний кабінет або особисто в ТЦК СП.
Якщо громадяни перебувають за кордоном, вони можуть відправити інформацію до ТЦК СП через електронну пошту, зателефонувати туди або зареєструвати електронний кабінет та оновити в ньому дані.
Проєктом також передбачається, що отримати консульські послуги в закордонних дипломатичних установах України військовозобов'язані віком від 18 до 60 років зможуть, лише якщо вони оновили свої військово-облікові дані.
Правила перетину кордону для чоловіків
Запроваджується обов'язок чоловікам віком від 18 до 60 років мати з собою військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК СП, поліції або представника Держприкордонслужби під час перетину кордону. Тобто військовозобов’язані мають постійно носити з собою військово-обліковий документ.
“Під час перевірки документів посадові особи мають здійснювати фото- й відеофіксацію процесу, а також можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів”, – зазначила ТСН.ua Марина Бекало.
Звуження права на відстрочку
Законопроєкт значно звужує право на відстрочку, зокрема для таких категорій осіб:
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє й більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості з аліментів;
- які самостійно виховують дітей у зв'язку з позбавленням другого з батьків батьківських прав, визнанням зниклим безвісти або безвісно відсутнім, або оголошенням померлим, або таким, що відбуває покарання, або самостійно виховує дитину за рішенням суду.
Значно змінюються підстави отримання відстрочки у випадках, якщо в сім'ї є особи з інвалідністю, зокрема ті, хто:
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вони самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК або ЛКК та в разі відсутності працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи або ІІІ групи в разі відсутності у такої особи кінцівок або наявності онкологічної хвороби, психічного захворювання, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
“В разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб можливості доглядати за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю”, – зазначила ТСН.ua Марина Бекало:
- рідні брати та сестри, онуки особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті доглядом за нею (за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК або ЛКК).
В разі відсутності членів сім’ї І та ІІ ступеня споріднення відстрочку матимуть родичі ІІІ ступеня споріднення.
Відстрочка для студентів
Здобувачі освіти тепер отримують відстрочку лише в разі здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти в такій послідовності.
“Наприклад, після першого – бакалаврського – рівня здобуває другий – магістерський – рівень вищої освіти, після якого, відповідно, третій – освітньо-науковий чи освітньо-творчий, іншими словами – аспіранти. Відстрочку матимуть також докторанти та інтерни”, – зазначила ТСН.ua Марина Бекало.
Водночас законопроєктом передбачається можливість оформити відстрочку через електронний кабінет.
“Що є достатньо позитивною новиною, адже виключає необхідність особисто з'явитися до ТЦК СП”, – розповіла Марина Бекало.
Призов чоловіків віком до 25 років
В законопроєкті також чітко визначено те, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягатимуть чоловіки віком до 25 років. Ті, хто пройшов базову військову підготовку, можуть бути призвані лише за їхньою згодою.
Нові правила вручення повісток
Проєктом також передбачаються зміни в засобах впливу на порушників вимог законодавства про мобілізацію. Зокрема, передбачається порядок вручення вимоги з'явитися до ТЦК СП.
Повістка буде також вважатися врученою:
- під розписку засобами поштового зв’язку;
- в разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин.
“У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів від дня вручення вимоги ТЦК СП не виконав, щодо порушника застосовуються заходу впливу у вигляді позбавлення права керування автомобілем на строк до виконання вимоги ТЦК СП”, – зазначила ТСН.ua Марина Бекало.
Скасування строкової служби
Замість строкової служби законопроєктом запроваджується базова військова служба. Її проходять громадяни від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно обирати період проходження служби, але до того, як їм виповниться 24 роки.
Демобілізація після 36 місяців служби
Законопроєкт про мобілізацію народні депутати ухвалили без норми про демобілізацію. Положення про 36 місяців і рішення Ставки повністю вилучили з закону перед голосуванням. За словами нардепів, стосовно демобілізації мають розробити окремий законопроєкт.
Загальновійськова підготовка для чоловіків і жінок
Від 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах і військових навчальних підрозділах вишів проєктом запроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобовʼязані її проходити, а жінки – за добровільною згодою.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський підписав закон 9281 про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників від 27 до 25 років. Це сталося майже через рік після його ухвалення Верховною Радою.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!