В Івано-Франківську попрощались з 33-річним льотчиком-винищувачем Андрієм Ткаченком. У його МіГ-29 поцілила ворожа ракета, коли він працював у небі над Донеччиною. Побратими віддали йому шану за своєю неписаною традицією.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.
"Блу Хелмет", тобто "синій шолом" — позивний Андрія Ткаченка. За неписаною традицією військові льотчики приносять на летовище піаніно. Звучить мелодія, обрана навмання. Музикантка ще не закінчує грати, як хлопці підпалюють інструмент. Так прощаються з товаришами, які загинули у бою.
В останню путь льотчика проводжали сотні містян. Свій останній бій Андрій Ткаченко прийняв 8 березня у небі на Донеччиною. Можливості катапультуватися, кажуть побратими, не мав.
Мрія літати у Андрія Ткаченка була з дитинства. У небо закохався, коли був пластуном. Після вишколу в летунському таборі "Чота Крилатих" він і озвучив свою мрію стати льотчиком.
Саме в 2006 році він вперше користувався парапланом, вчився літати на параплані, піднімати крило над собою, правильно приземлятися, коли ти стрибаєш з парашута.
Скромного, сором'язливого хлопчину "Пласт" перетворив на цілеспрямованого лідера, кажуть друзі. Дитячу мрію він втілив у життя — вступив до Харківського університету Повітряних Сил. Після закінчення вишу став льотчиком-винищувачем 114-ої бригади тактичної авіації. Але у довоєнні часи льотчики літали мало. Тож Андрій перейшов в інструктори до молодих пілотів — ділитися знаннями.
Побратими згадують його як талановитого педагога.
"Він був одним з перших інструкторів, які вчили мене на полігоні працювати. Вчив влучно кидати бомби. Я побачив — він педант своєї справи. В нього гарно документація розписана, все підготовлене. Я вже тоді зрозумів — гарна людина", — каже побратим Дмитро Шкаревський.
Але коли ворог розпочав повномасштабну війну проти України, Андрій швидко відновив льотні навички та сам сів за штурвал МіГ-29. Він мав чимало нагород. Звання підполковника отримав посмертно. В останню путь його проводжали з усіма військовими почестями.
Над могилою героя пролетіли побратими і востаннє махнули йому крилами. Кажуть, льотчики не помирають — вони просто назавжди залишаються на небі.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!