Народився Василь Кирилюк 1924 року в селі Дермань-Другий Здолбунівського району на Рівненщині. Закінчив польську семирічну школу, 1941-го – два класи гімназії. 1942 року, відмовившись їхати на роботу до Німеччини, вступив до організації юнацької сітки ОУН. Займався пошкодженням телефонних німецьких мереж, розвідкою та зв’язком. 1943 року був залучений у розвідку УПА на Рівненщині та Тернопільщині. Бойове хрещення прийняв у бою з німецькими окупантами 30 травня 1943 року в селі Майдан Дубенського району. Затим воював у складі куренів Ясена, Довбенка, Докса, брав участь у захисті мирного населення від диверсійних спецгруп. 

– У квітні 1944 року 30-тисячне радянське військо намагалося під Гурбами взяти в кільце п’ять тисяч повстанців, – розповідає Василь Макарович, – наша десятка з куренем Докса залягла на пагорбах. Командири наказували не стріляти без сигналу. Але хтось з хлопців не витримав і відкрив вогонь по колоні ворога з 400 метрів. Бійці НКВС розбіглися, а вже за кілька хвилин вдарили по нас з мінометів. На голови полетіла щепа, чиїсь руки, ноги. Я при собі мав гвинтівку і всього 34 патрони. Один лишав для себе, щоб застрелитися. З оточення виходили дві доби... А через деякий час мене арештували. Запроторили в тюрму у селище Мізоч. Там витримав сто ударів металевими палицями по хребту. Вислали до Сибіру. З 2500 ув’язнених до концтабору в Печорі доїхали 1700. Кілька днів нам не давали їжі, а потім кидали по оселедцю. Голодні люди розривали солону рибу зубами, з’їдали з кістками та нутрощами. Після того навмисне п’ять діб нам не давали води. У Сибіру валив ліс. Із заслання повернувся через сім років за хорошу поведінку. На каторзі впросив узяти мене помічником бухгалтера в контору комбінату. З Росії поїхав учитися в Одесу на інженера-механіка. Потім скерували на Рівненщину працювати головним інженером на кооперативному консервно-сушильному заводі в Острожці. Одружився з Валентиною, у нас народилися син і дві доньки. Зараз готую матеріали для книжки про вояків УПА. Для цього купив диктофон. Мрію поставити пам’ятник повстанцям і репресованим у Дермані.