Степан Горбатюк – колишній підприємець. Зізнається, не може стояти осторонь того, що зачіпає за живе. Саме тому, дізнавшись, що його ім’я є у списку тих, кого збираються мобілізувати, особисто пішов до військкомату забирати повістку. 

– До війська мене призвали у січні минулого року. Якось під час розмови товариші запитали, чого я йду служити, якщо повістку додому не приносили. Відповів: «А як же не йти? Що зміниться від того, що я сидітиму вдома?» – пригадує селищний голова. – Пішов у військкомат, отримав приписне, пройшов комісію, а через кілька днів мене мобілізували. Спершу потрапив на Яворівський полігон у навчальний центр, село Старичі. Звідти, на другий день, нас відправили на півтора місяця в Кам’янець-Подільський на перепідготовку, потім частину офіцерів, у складі яких був і я, відкомандирували назад до учбового центру. Там і прослужив до 12 січня цього року. 13-го ж уже приступив до виконання обов’язків голови селищної ради. До року не дослужив лише п’ятнадцять днів. 

На полігоні Степан Горбатюк був командиром взводу. Відповідав за фортифікацію та маскування. Невдовзі його призначили командиром роти. 

– Ситуація в країні дуже складна і непрозора. Тож давати якусь оцінку тому, що зараз робиться в армії, не буду, – розмірковує про військове життя співрозмовник. – Хоча наш учбовий центр забезпечувався нормально. Звісно, були певні нюанси, дещо нам доставляли із запізненням. Проте загалом усього вистачало. Мобілізовані ж прості хлопці, патріотичний дух яких дуже сильний. Чимало солдатів навіть не хотіли проходити навчання, одразу рвалися на передову. 

Виконуючи свій громадянський обов’язок, Степан Андрійович вирішив не стояти осторонь долі і своєї маленької батьківщини. Тому, коли в країні оголосили місцеві вибори, відпросився на кілька днів зі служби й зареєструвався кандидатом на посаду голови Квасилівської селищної ради. На період передвиборчої агітації йому дали відпустку, тож мав можливість особисто зустрітися з виборцями. Крім нього, за це крісло боролися ще сім претендентів. Горбатюку ж вдалося обійти свого основного конкурента на 35 голосів. Утім, попри отриману перемогу, чоловік продовжив нести службу в Збройних силах, тимчасово передавши управлінське кермо секретарю ради Ірині Іванюк. 

Чому ж серед стількох охочих стати на чолі громади місцеві мешканці довірили цю роль колишньому підприємцю Степану Горбатюку? Люди відповідають просто: він відвертий і щирий, нічого захмарного не обіцяв. Та й у селищі його знають як патріота, активного борця з несправедливістю.  Натомість сам новоспечений голова скромно зізнається, що на новій посаді йому працюється добре, хоча й існує багато проблем, які потребують нагального вирішення. 

– Зараз разом з працівниками державного підприємства «Проектно-вишукувальний інститут «Рівнедіпроводгосп» та Рівненського обласного управління водних ресурсів працюємо над розробленням проекту на водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод по Квасилову. Справа в тому, що всі канали старі, засмічені та замулені, тож з приходом весни вулиці затоплює, – ділиться робочими моментами Степан Андрійович. – Виділяємо земельні ділянки хлопцям – учасникам бойових дій, які воювали на сході. Також подали документацію на перекриття двох будинків, у яких протікає дах. Насправді проблем існує ще багато. Сподіваюся, що за час мого головування вдасться їх вирішити.