У селі Тараканів з траси Київ–Чоп
Незвичний облік веде сім’я Терещуків із села Тараканів, що у Дубенському районі. Вони фіксують випадки непроханого «гостювання» в своєму обійсті автомобілів, що вилетіли з траси Київ–Чоп. Лише «офіційних» таких заїздів (коли до розслідування долучалися правоохоронці) – чотирнадцять. А загалом не менше двох десятків разів автівки звалювалися з дороги, протаранювали пліт і спинялися десь у дворі або ж вдарялись у хатню стіну.
Останній зі згаданих випадків трапився у серпні. Проїхавши у Тараканові кільцеву розв’язку, киянин-водій не впорався з керуванням, внаслідок чого його «Dacia» злетіла з дороги на узбіччя, перекинулася на пасажирський бік і в такому положенні влетіла на подвір’я Терещуків. На щастя, нікого із люду надворі не було. Ні господарів, ні їхніх онуків, які ще вчора тут гралися, а сьогодні їх уже забрали батьки до Рівного. Спинила політ легковика хатня стіна, прийнявши на себе потужний удар.
– Я в цей час ішов, щоб перев’язати на випасі коня, – каже Микола Терещук, – і почув такий удар, від якого й покійник прокинувся б. Відразу зрозумів, що то чергова западня. Прибіг у двір, бачу молодих людей, які вибираються з побитої машини, з якої, до того ж, почав витікати бензин. Добре, що не зайнявся. А то і люди, і хата згоріли б. На щастя, всі залишилися живими. Тільки одного пасажира з переломом забрали в лікарню. Після цього наша найменша донька – Таня – в зошиті до попередніх таких випадків доплюсувала ще один, чотирнадцятий.
– У вашої хати якийсь «магніт» є, що так притягує автомобілі?
– Та який там магніт… Тут дорога винна, хоч раніше такого не було. Наша хата стоїть на цьому місці з 1982 року. Спочатку батьки її закладали, потім ми добудовували. Десятиліттями було спокійно, аж доки не почали оновлювати трасу, готуючись до Євро-2012. У Тараканові на крузі зробили нову розвилку. Хоч перед нею є відповідні попереджувальні знаки, все одно водії не скидають швидкості, не справляються з керуванням та летять на узбіччя. Особливо після дощу. І якраз на моє подвір’я. До сусідів тільки два рази залітали, дай Бог, щоб і не більше. А от нам що не рік, то перепадає. Найстрашніше було, коли в хату джип врізався. Стіни, правда, не пробив, але збитків добрячих завдав. Кожного разу якісь збитки маю. Хтось їх компенсовує, хтось – ні. Отак і живемо.
– І як від такої загрози боронитися?
– Просив у дорожників: поставте відбійники, лежачих «поліцейських» чи захисну огорожу. Не почули чи не захотіли. Я вже й сам думав шпали в землю закопати, щоб мати захист з боку траси Київ – Чоп. Але ті ж дорожники мене зупинили й попередили, що то незаконно. Бо якщо хтось влетить на ті стовпи, відповідати буду я. Можна ще товсту стіну замість забора змурувати. Але й то не вихід – не всяку машину вона спинить. Фури – точно ні. Але надійніше поставити дорожні відбійники. За кордоном вони є, передбачені в проектах. А в нас як у нас…
Обабіч згаданої розвилки було б добре встановити фігуру, аби вона слугувала людям своєрідним оберегом. Таку думку стосовно ситуації, що склалася в Тараканові, висловив місцевий священик. Радили також Миколі Терещуку звернутися до суду, але чоловік на це не пішов.
Він і далі лягає і встає з думкою, аби чергова машина в обійстя не врізалася. А заодно сподівається, що дорожня служба таки придумає, як на ризикованому місці посилити безпеку, аби, не доведи Господи, не сталося страшної біди.
Сергій НОВАК, Рівненська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!