Нобелівський лауреат з Полісся

Нобелівський лауреат з Полісся

Рівненщина

Його винаходом лікують онкозахворювання

Нобелівський лауреат Жорж Шарпак, який  здійснив революцію у фізиці, народився на Поліссі. Його винахід почали застосовувати в лікуванні   від онкохвороб методами радіобіології.

Єврей ходив у польську школу

У Дубровиці, де народився, та згодом у Сарнах, де пішов у школу, його звали Гриша Харпак. У світі ж знаменитий фізик, лауреат Нобелівської премії відомий як француз Жорж Шарпак.

– В Україні хлопець жив недовго, з’явився на світ 1924 року в Сарнен­ському повіті у не дуже заможній єврейській родині, – розповідає директор Сарненського музею Раїса Тишкевич. – Коли хлопчику було декілька років, сім’я переїхала у Палестину. Там прожили два роки, але клімат не підійшов, і Харпаки повернулися жити у Сарни. Тут Гриша пішов не в єврей­ську школу, а у перший клас місцевої гімназії (зараз це Сарненська школа № 1). Вчителька була у нього дуже хороша, вона помітила у дитині велике дарування і сказала матері, що хлопчику потрібна добра освіта. Коли він навчався у другому класі, батьки переїхали до родичів у Францію. На той час Жорж уже знав арабську, росій­ську і польську мови. 

Більше Шарпак ніколи не приїздив на землю свого дитинства. Про неї у нього залишилися різні спогади. У своїх мемуарах він згадував, як єврейська молодь часто веселилася з українцями. Юнаки та дівчата ставали разом у коло, танцювали, співали. Емоцій додавали яскраві жіночі костюми, червоні чобітки та головні убори з довгими стрічками. Після України у житті хлопця були французький Рух опору, концтабір Дахау, де дивом вижив, паризька гірнича академія, лабораторія ядерної фізики престижного Колеж де Франс.

Союз відмовився від допомоги Шарпака для опромінених чорнобильців

У 1992 році Жоржу Шарпаку присудили Нобелівську премію з фізики. На той момент в Україні ніхто і не знав, що цей поважний сивий вчений народився на нашій землі. Лише на 75-му році життя Жоржа Шарпака, 1999-го, його заново відкрив для земляків рівненський історик Гурій Бухало. Тоді під час досліджень матеріалів музею Симона Петлюри у Парижі його директор Василь Михальчук зауважив, що саме з Волині походить один з нобелівських лауреатів. У результаті в газеті з’явилася праця історика Бухала під назвою «Що мають спільного Дубровиця і Париж».

До слова, сам нобелівський лауреат не асоціював себе з Україною.

– Коли у Жоржа Шарпака питали, де він народився, він відповідав: «У Польщі», – розповідає Раїса Тишкевич. – Тоді наша земля належала до польської держави. У Шарпака збереглися не лише приємні спогади. У релігійному плані він виховувався у традиційній єврейській сім’ї, а в гімназії на порозі стояла Матка Боска, тож треба було схилитися перед нею на одне коліно і проказати «Отче Наш». Це не співпадало з його внутрішньою філософією. Можливо, тому він так ні разу й не приїхав у місця, де минуло дитинство. Хоча я сама декілька разів писала на його електронну пошту, за­прошувала у Сарни, просила надіслати копію свідоцтва лауреата Нобелівської премії, щоб виставити її у нашому музеї. Жодного разу відповіді так і не отримала. А у 2010 році він помер.

Деякі дослідники життя Жоржа Шарпака кажуть, що якось він хотів приїхати на землю своїх предків: після аварії на Чорнобильській АЕС готовий був діагностувати опромінених людей. Та Радянська Україна демонстративно відмовилася від такої допомоги.

Наталка СЛЮСАР, Рівненська область

 

Передрук заборонено

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!