Найперша похоронка із зони АТО на Вінниччину прийшла 2 травня (відтоді на сході України загинули більше двох десятків військовослужбовців) - помер 20-річний Петро Коваленко із села Рахнівка Гайсинського району. Механік-водій 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади. Героїчно загинув у районі поблизу Слов'янська від вибуху гранати з підствольного гранатомета під час нападу групи озброєних терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Своїм тілом солдат закрив семеро побратимів, які стояли позаду нього.
Петро мріяв стати захисником Вітчизни. Закінчивши профтехучилище, пішов на строкову службу десантником, а затим уклав контракт на три роки. Коли Росія анексувала Крим, служив у Чонгарі. Згодом частину спрямували на Донбас. Петро перебував у районі Слов'янська, проте батькам повідомляв, що стоять біля Донецька, все нормально, годують добре. Потім лише зізнався, що отримав бронежилет і каску, та обіцяв привести друзям ту саму кулю, яка застрягла у його жилеті. Але минув тиждень, і від смертельних осколків Петра не врятував навіть «щасливий» бронежилет...
Він був веселим, дуже комунікабельним. Не встигне додому приїхати, а коло воріт уже хлопці стоять. «Я йому казала: ти до мене приїхав чи до хлопців? - розповідає його мати. - Добрий був, про нас турбувався, допомагав. Я у Москві на заробітках була, то син корову доїв. Та все вмів робити! І на городі, і біля техніки ходити. Така страшна смерть, і за що? Весь зашитий-перешитий, розірвало бідного...»
Іменем рядового Петра Коваленка обіцяють назвати школу у рідних Рахнівцях, встановити йому меморіальну дошку та назвати вулицю. А також земляки клопотатимуться про надання юному воїну звання Героя України.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Севастополец
А сидел бы дома и работал был бы жив,а так пушечное мясо для пидаров из-за лужи и хохлятских олигархов