Рейсові автобуси доходять не у всі села. Перевізники пояснюють, що вартість проїзду не покриває їх витрат. Та пасажирам від цього не легше. 

– Хоч би попередили, що автобуса не буде, – обурювалася на Луцькій автостанції жіночка з Турійського району. – Бо квиток купила, а тепер мушу здавати назад у касу. 

Начальник Луцької автостанції №1 Ігор Модла підтвердив, що є випадки, коли автобуси без попередження не виходять у рейс. На автостанції про це дізнаються постфактум, тому й виникають непорозуміння з продажем квитків. Таких людей намагаються пересаджувати на інший транспорт, що йде у потрібному напрямку. Найбільше зривів було у перші дні після стрімкого подорожчання пального – доходило до відміни 30 рейсів у день. Поступово ситуація нормалізується, – запевнив Ігор Модла. 

Перевізники кажуть, що ненадовго: якщо не будуть підвищені тарифи, то підуть навіть на розірвання договорів про перевезення, але працювати собі у збиток не будуть. 

У департаменті транспорту та інфраструктури Волинської облдержадміністрації пояснили, що не можуть за один день змінити тарифи, як збільшується ціна на пальне. Процедура триває майже три місяці. 

– Нещодавно вартість проїзду зросла. Але ціна пального у цьому тарифі – 16 гривень за літр. А він уже коштує 22. Ми не встигаємо, – зазначив директор департаменту Іван Мирка. – З іншого боку, не можемо допустити транспортного колапсу, коли автобуси не виходитимуть взагалі у рейси. Тому й вийшли з пропозицією у профільне міністерство, щоб внести зміни до окремих постанов й надати регіонам можливість самостійно приймати рішення. Зокрема, тимчасово відміняти оборотні рейси без проведення конкурсів у зв’язку з відсутністю пасажирів.

Це означатиме, що автобуси у віддалені села доїжджатимуть рідше – двох-трьох людей ніхто не везтиме. Інша справа, що про всі зміни перевізник має інформувати сільські ради, щоб люди дарма не чекали автобус. Але поки змін до постанови немає, всі самовільні корективи графіків руху – незаконні.   

Громади деяких населених пунктів з розумінням ставляться до непередбачуваних обставин. Зокрема, у Синявці Турійського району, де проживає 180 людей, просять, щоб автобус заїжджав туди хоча б один раз на вихідні – аби студенти могли дістатися на навчання. Подібна ситуація з проїздом у багатьох маленьких віддалених селах.