Хто хоче працювати, той завжди знайде собі роботу й у віддаленому селі. В цьому переконує приклад молодої сім’ї Гемонів з маленького Запуста Локачинського району. Миколі 25 років, його дружині – 24. Ще рік тому тримали півсотні свиней, а тепер у трьох великих теплицях вирощують цибулю й огірки. Гемони одружилися чотири роки тому, ростять півторарічного Матвійка. Мар’яна працювала вчителькою початкових класів, її тато шофер, мама агроном. Батько Миколи фермер, тож молоді люди змалку знають, що таке важка селянська праця. Сім’я живе у просторій хаті, яка виділяється серед інших сільських. Мають побутові зручності, не гірші, ніж у міській квартирі. Ще досі добудовують свій дім, адже грошей на все не вистачає. Проте стараються викроїти із сімейного бюджету і на відпочинок – улітку залюбки разом з маленьким синочком їздять на озеро Світязь. Утім, щоб жити заможно, молоді Гемони через багато що пройшли, було все: і недоспані ночі, і важка праця. Через рік після одруження взялися самі господарювати. Звалили на себе нелегку ношу – надумали розводити свиней, мали й кілька свиноматок. Тож не одну ніч довелося провести у хліві, а вдень горбатитися на городі, бо ж вирощували чотири гектари картоплі! – Це невигідна і важка праця, – мило посміхається Мар’яна. – У Кузнецовську чоловік побачив, як там масово вирощують огірки. Тому ми надумали й собі спробувати. Гроші, виручені за продаж свиней, пустили на теплиці. Тільки цього року їх, як то кажуть, відбили. На початках про все дізнавалися з Інтернету. Скажу, що з теплицями легше, бо ніхто не кричить і не пищить у хліві. Тепер садимо город тільки для себе, тримаємо кури та двоє свиней. Мар’яна зізнається, що працюють з чоловіком удвох, але бувають періоди, коли їхня праця потребує додаткових рук. Тоді залучають найманих робітників, чимало допомагають батьки. Зима – найважчий період для Миколи, адже він уночі встає кожних дві години та підкидає дров, щоб опалити всі теплиці. Щось вдавалося, щось вартувало нервів. Мар’яна з жалем пригадує, як спалили першу розсаду, як непросто збували врожай. Торік навесні молода сім’я вперше засіяла огірків у теплиці на одну сотку. Згодом розжилися на ще одну, більшу – на вісім сотих. Восени поставили третю – на п’ять. Посадили салат і дві тонни сортової цибулі. Якраз на зимові свята продали зібрану городину на луцьких ринках. А вже першого лютого знову засіяли огірки. За місяць розсаду пересадили у малі склянки – ця робота забирає цілий день із самого ранку. І якраз до Великодня матимуть урожай. – Ось тоді треба добряче натрудитися, бо за один день назбируємо до ста кілограмів огірків, – каже Мар’яна. – Але це найприємніший момент, бо бачиш результат своєї праці. Олена ПАВЛЮК, Волинська область Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
alex
молодці