У 2004 році «Вісник» започаткував новий конкурс «Якби я мав мільйон…». Певно, з легкої руки він був запропонований, бо ж на редакційну пошту надходив вал листів. Люди розповідали про свої фізичні страждання, про те, що якби мали мільйон, то гроші витратили б на лікування, на створення будинків для інвалідів, для відродження заводів і фабрик. Проте більшість майбутніх «мільйонерів» поділилася б з ближніми, забувши про приказку «Своя сорочка ближче до тіла». На початку 2005-го конкурс став настільки популярним, що всеукраїнська газета «День» присвятила йому ледь не цілий розворот, розмістивши близько десятка листів від наших читачів. Коли ж підійшов час підбиття підсумків, а це якраз до дев’ятиріччя нашої газети, беззаперечну перемогу отримав шестикласник із села Мокре Старовижівського району Віталій Самотуга, який написав лист «Якби я мав мільйон – купив би президента!». З того часу минуло 11 років. Чим не привід поцікавитися подальшим життям нашого переможця та його сім’ї, а також дізнатися про все, що залишилося на той час за кадром. «…Я ще малий, але якби справді мав мільйон доларів, то закінчив би будівництво нашої школи, адже її почали зводити ще 15 років тому. Так вона і стоїть недобудована. А поки будувалася б наша школа, я закупив би велику-велику кількість бензину. Було, що на дорогу нам виділили автобус, який возив нас рівно місяць. Далі ми «їздили» пішки, бо не було бензину. Скоро вибори Президента України. То я купив би президента, який би думав про майбутнє всіх діток України. Мабуть, у мене б залишилася одна гривня, то я купив би собі пачку морозива…» – лист Віталія був опублікований 12 серпня 2004 року. Тоді якраз почалися передвиборчі перегони. Авторитетне журі, зваживши на актуальність теми й вік автора, було одноголосне: перемога належить 12-річному Віталію Самотузі. Приз – мішок зерна (символізував обіцяний мільйон) і телевізор – вручав переможцеві головний редактор Євген Хотимчук. Усе було урочисто і пам’ятно. Тоді матеріал про цю подію був надрукований на титульній сторінці «Вісника», де усміхнений Віталік поряд з редактором демонструє подарунки, які він виграв. – А ми досі той номер «Вісника» зберігаємо, де був надрукований лист Віталіка, – ділиться спогадами його мама Лідія Самотуга. – Тим більше дізналися про це у важкий для нашої родини час. Напередодні отруїлися грибами. Серед зібраних сироїжок потрапила на біду і бліда поганка. Того супчику поїли чоловік, свекруха, молодший син Юра та племінник з Ковеля, який саме гостював у нас. Віталік не їв, бо у нього розболівся зуб, а я – налила у миску, щоб стигнув, і закрутилася. Коли врешті прийшла, вже суп остиг, і я його знову в каструлю вилила. Це було вранці. А вночі вже всіх відвезли в Луцьк: кілька тижнів реанімації, потім майже два місяці лікарні. Найважче відходив менший син Юра. Але, слава Богу, всі вижили. – А про виграш коли дізналися? – Певно, то нам зі школи подзвонили, бо ж у нас тоді мобільних не було. Віталік якраз хворів, не ходив у школу. А тут кажуть: з редакції вас шукали, виграв! Завтра приїдуть вітати! Ото радості було! В умовах обіцяли мільйон переможцю. Ми, звісно, знали, що то не гривень і не доларів. Хтось сказав: «Може, мільйон цукерок?». «Ой, та де, замучаться там у редакції рахувати!» – відразу відкинули таку версію. Тож і мішок зерна, і телевізор стали для нас приємною несподіванкою. – Телевізор хоч працює? – А чого ж ні?! Ми його у Віталікову кімнату поставили, там він і досі стоїть. Ремонтували лише один раз, і то щось дрібне. А мішок зерна? Сміялися потім, що Самотуги свій мільйон по полю посіяли. Врожай зібрали, як годиться. А як поживає власне переможець? Минулої середи наш редактор Євген Хотимчук зустрівся з ним у Шацьку. Тут хлопець трудиться на будівництві супермаркету. За плечима у нього опанований фах муляра, тож працює за спеціальністю. Віталій виріс і подорослішав. На характер привітний і лагідний, усе намагався вгостити шефа кавою. Зізнався, що має дівчину та планує одружуватися. І газету нашу пам’ятає й іноді читає. Мирослава КОСЬМІНА, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!