Маленька долонька піднімається догори. Золотистий ретривер Лео прекрасно розуміє цей мовчазний знак «сидіти», і з достоїнством виконує команду. Але така проста річ викликає хвилю емоцій у хлопчика, який просто сяє щастям від того, що він зміг, впорався, що його слухає цей великий гарний пес.
- Доведено, що діти з особливими потребами встановлюють з тваринами власні, особливі зв'язки, - каже президент клубу «Вуса, лапи, хвіст» Вероніка Федосова-Цибульська, яка рік тому опанувала непросту спеціальність каністерапевта.
Каністерапія - це лікування та реабілітація за допомогою спеціально відібраних та навчених собак. У Луцьку такі заняття проводить дипломований тренер-каністерапевт Вероніка Федосова-Цибульська з допомогою голден-ретривера Лео, а також чотирилапих мешканців елітного розплідника «Lovely Pet».
- Діти з особливими потребами вимагають до себе підвищеної уваги та терпіння, а також бажання достукатися до них. Часто лікування таких діток обмежується масажами та заняттями за класичними методиками, які були розроблені десятки років тому, - розповідає Вероніка. - Особливі дітки часто впадають в депресії, вони замкнуті, нерідко у них немає бажання займатись у групі. А собака сприймає їх такими, які вони є: він не вимагає від них бути кращими чи якихось досягнень, а просто слухає і виконує команди, розуміє жести. І як результат - діти розкриваються, у них з'являється впевненість у собі, вони стають радіснішими та доступнішими у спілкуванні. Одна справа - намалювати букву чи квадрат, і зовсім інша - написати ім'я песика чи наклеїти бусинки на ошийник для улюбленця.
У Європі каністерапія - офіційно визнана професія. Тренер та спеціально вибраний пес навчаються протягом року, а потім обоє складають іспити та отримують дипломи і дозволи на заняття як зі звичайними, так і з особливими дітьми. На Заході взагалі не прийнято якось їх розділяти: всі вони - просто діти.
Поки що Вероніка разом з Лео не можуть проводити групові заняття - для цього у Луцьку просто не виділено приміщення.
- Знаєте, чому незрячі люди у нашому місті відмовилися від спеціально навчених собак-поводирів, яких їм хотіли подарувати безкоштовно? - запитує Федосова-Цибульська. - Усе просто: по-перше, у нас скрізь заборонено вхід із собаками. А по-друге, і найважливіше - їм просто немає за що утримувати цих собак!
На жаль, відсутність приміщення для каністерапії або неможливість утримувати собаку-поводиря й надалі залишаються проблемою лише для людей з особливими потребами, хоча насправді це турбота міського самоврядування та громади загалом. І дуже хочеться вірити, що ситуація зміниться на краще, адже Вероніка та Лео продовжують стукати у всі двері.
Наталя ТОЛМАЧОВА,
м. Луцьк
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!