Ленін писав: «Усі заборони, що стосуються сексуальності, повинні бути зняті. Навіть заборона на одностатеве кохання». Відтоді разом з революційними датами в СРСР з розмахом святкувалися й інші. Наприклад, річниця декрету «Про відміну шлюбу» відзначилася  маршем кількасот лесбіянок і гомосексуалістів, які пройшлися центром Москви та Петрограда… в чому мати народила з плакатами «Геть сором!». Адже сором – це «буржуазне минуле радянського народу». На ці події Ленін відреагував радісно: «Так тримати, товариші!» А от у глибинці на голих більшовиків бігли дивитися, як на цирк, нерідко били. 

Уряд більшовиків спускає в регіони директиви про введення у школах секс-освіти. В Росію потягнулися сексологи з-за кордону, особливо з Німеччини. Мільйонними тиражами виходять брошурки на цю тему. 

У губерніях влада сама вирішувала, яку сексуальну політику вести. Приміром, у Саратовській області видали «Декрет про відміну приватного володіння жінками». У ньому, зокрема, зазначається, що дія декрету не розповсюджується на жінок, які мають п’ятеро чи більше дітей. Будь-яка жінка від 17 до 30 років стає «достоянием всего народа». А тому кожен мужчина, який хоче скористуватися таким «екземпляром», повинен надати довідку про приналежність до трудового класу. За колишніми власниками (законними чоловіками) залишається право в позачерговому користуванні своєю дружиною. У Вологді втілювалися у життя такі положення: «Кожна комсомолка, рабфаківка, якій надійшла пропозиція від комсомольця, рабфаківця вступити у статеві відносини, повинна її виконати. Інакше вона не заслуговує звання пролетарської студентки». Після цього країну захлеснула хвиля зґвалтувань. У Ленінграді стався жахливий випадок – над дівчиною поглумилися 26 комсомольців та комуністів! Шістьох насильників розстріляли, інші відбували тривалі терміни.

«Шведські сім’ї» проживали у Москві та Петербурзі, нікого не криючись. До речі, утрьох жили в одній квартирі відомий поет Маяковський та подружжя літераторів – Ліля й Осип Бріки. Звичайним явищем того часу були комсомольські комуни. 10-12 чоловік вели спільне господарство і статеве життя. Народження дітей не схвалювалось, оскільки їх виховання відволікало молодих комунарів від будівництва світлого майбутнього. Аборти дозволялись, адже вони «звільняли жінку». Якщо дитина таки народжувалася, то її віддавали в інтернат. Наприклад, у 20-х роках у Москві половина немовлят були позашлюбними. 

Проте з прийняттям сталінської конституції втратили силу дивні ленінські декрети. 1934 року були заборонені аборти, каралися статеві контакти між чоловіками. Після цього у великих містах почалися масові арешти гомосексуалістів. Сексуальне виховання молоді припинялося, згорталися наукові роботи на цю тему. В СРСР настав час, коли будь-який громадянин міг з гордістю сказати: «У Союзі сексу нема!»