Знищивши українську перлину біля моря з різних видів зброї, російські окупанти заселяють Маріуполь етнічними кацапами. Як свідчать російські соцмережі, житло в приморському місті дуже популярне у мешканців крайньої півночі, сибіру й далекого сходу.
Уже 16 місяців перебуває у російському полоні син лучанки Наталії Ніколаєвої. Дмитру Селютіну – 26 років, він медик 36-ї бригади морської піхоти, яка боронила Маріуполь. За цей час Наталя отримала від сина тільки одного листа. Головне знає – живий.
В результаті сьогоднішнього обміну полоненими звільнено й чотирьох волинян Ігоря Батулу, Олександра Кулика, Юрія Москалюка, Юрія Мудрака. Росіяни утримували їх більше року.
Ігор Батула, 1996 року народження, уродженець села Колпитів Володимирського району.
Заступник Голови Держприкордонслужби Сергій Сердюк вручив державну нагороду офіцеру Волинського прикордонного загону Сергію Шевчуку.
У Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби розповіли, 24 лютого прикордонник зустрів в Маріуполі.
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру у державній зраді одному з керівників 501 Окремого батальйону морських піхотинців Збройних сил України, через якого 277 військових цього батальйону опинились в полоні. Це сталося у квітні минулого року у Маріуполі.
Сьогодні відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися 100 наших людей – це військові, моряки, прикордонники, нацгвардійці. 20 захисниць і 80 захисників.
Серед звільнених: оборонці Маріуполя, «Азовсталі», Гостомеля. Деякі люди отримали серйозні поранення, мають захворювання.
Про Валерію Карпиленко на позивний Нава та прикордонника Андрія Суботіна (Борода) вся Україна дізналася, коли подружжя показало у соцмережах після весілля на «Азовсталі» свої обручки з фольги. «Вісник+К» також розповідав цю вражаючу історію кохання.
Луцький суд призначив рік ув’язнення 55-річному переселенцю з Маріуполя, який виправдовував російську агресію в Україні. Як встановили правоохоронці, Анатолій Вепринцев звинувачував Збройні сили у обстрілах українських міст, тим самим, повторюючи популярні тези російської пропаганди.
На початку березня минулого року весь світ дізнався про український Маріуполь. Про стійкість і мужність його оборонців ходять легенди і знімають фільми. А тоді, рік тому, світ облетіли кадри із розбомбленого пологового і драмтеатру.
Державні нагороди отримали військовослужбовиці Волинського прикордонного загону Людмила Кравчук та Аліна Паніна. Обидві прикордонниці повномасштабне вторгнення зустріли на Донеччині.
У рамках обміну з Російською Федерацією українська сторона отримала тіло ще одного загиблого лучанина. Старший матрос Віталій Шендрик, 01.01.1998 року народження, служив за контрактом на посаді старшого оператора відділення засобів радіоперешкод роти радіоелектронної боротьби.
Після обміну, що відбувся сьогодні, додому повернуться троє волинян. Усі були оборонцями Маріуполя.
Про це повідомили у Волинській обласній військовій адміністрації.
Додому повенулися Вадим Горбань, Олександр Мерчук та Вадим Сущик (житель села Язавні, що на Ратнівщині).
Сьогодні відбувся черговий обмін полоненими. Україна звільнила 130 захисників. Це, переважно, люди, які мають серйозні поранення. Серед звільнених бійці ЗСУ, Нацгвардії прикордонники та військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту.
Сьогодні у Луцьку провели в останню путь старшого лейтенанта Нацгвардії з полку «Азов» Андрія Ніколайчука, 11.12.1979 року народження, тіло якого нещодавно повернули у рамках обміну з Росією. Герой загинув 12 квітня у Маріуполі на території меткомбінату «Азовсталь».
Лучанка Людмила Кравчук у складі підрозділу Державної прикордонної служби була серед захисників Маріуполя та «Азовсталі». Пів року вона провела у російському полоні.
Нещодавно Людмила Кравчук повернулася на службу.
Сьогодні вдалося повернути з російського полону 100 наших воїнів та одного цивільного.
Про це повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
Серед звільнених нацгвардійці, прикордонники та військові ЗСУ. 94 з них – оборонці Маріуполя, включно з 63 воїнами з «Азовсталі».
Антон Берг із Маріуполя до останнього не планував залишати рідне місто. Але щодня загроза життю зростала. Орки господарювали у житлових районах неподалік. Чоловік переживав не так за себе, як за діток: п’ятирічного Марка і тримісячну Марію.