«Коли я була маленькою, то не розуміла, чому мама так гірко плаче, поки сама не стикнулася з подібною бідою, – в очах Любові Лазарук із села Рокита Старовижівського району невимовна журба та тривога. – Хоронити своїх дітей – тяжке випробування, з яким неможливо змиритися».
Навряд чи ще якесь село на Волині може «похизуватися» такою кількістю насильницьких смертей, як у Рокиті, що у Старовижівському районі. Старожили згадують їх дуже багато, розповідають, хто та від чиїх рук постраждав, і не знаходять цьому пояснення.
Юхиму Голянчуку із села Рокита на Старовижівщині 3 лютого виповниться 85 років. Але в душі на свої літа чоловік не почувається, бо постійним супутником у його житті є жарти, з якими не розлучається у будь-яких ситуаціях.
Така глина, як в Рокиті, що на Старовижівщині, на думку науковців, єдина в Україні. Унікальна тим, що має гейзерне походження, з’явилася мільйони років тому. У Рокиті та сусідньому Дубечному з цієї глини можна виготовляти фаянсовий та фарфоровий посуд.
