У рідних братика і сестрички діагностували рак
Україна

У рідних братика і сестрички діагностували рак

4 лютого, 22:06
1
0
Сподобалось?
0

Коли онкохворому сину Наталії Петрушенко з Конотопа на консиліумі лікарі приймали рішення щодо третьої операції і напруга в материнському серці зашкалювала до максимуму, в якусь мить задзвонив мобільний.На іншому кінці проводу повідомили результати аналізів крові її 3-річної доньки Камілли. У дитини діагностували… рак.

Біда неочікувано і нагло увірвалася в сім'ю Петрушенків у липні 2018 року. У старшого сина Наталії, Кості, на шиї з'явилися лімфатичні вузли.  Спочатку думали, що це звичайна застуда. На той час хлопець уже стояв на обліку у військкоматі, пройшов огляд у лікарів, медкомісію – ніхто нічого підозрілого не виявив. Матір із Костею пішли на УЗД в міську лікарню у Конотопі. За його результатами, ендокринолог одразу запідозрив онко. Їх направили в інститут у Київ. 

Там хлопцю зробили біопсію і комп’ютерне обстеження з контрастом. Результати шокували:  у Кості виявили медулярний рак щитоподібної залози. Там, у столиці, йому одразу ж  зробили операцію – видалили щитовидку і почистили лімфовузли. Коли через 2 місяці Наталія з сином приїхали на контрольну перевірку і зробили аналізи, вони були ще гірші, ніж до операції…

– Я звернулася до іншого спеціаліста-онколога. Ми зробили повторне комп'ютерне обстеження, і лікар одразу побачив проблему у середостінні  (простір між лівим і правим плевральними мішками. Спереду воно обмежене грудниною, ззаду – грудним відділом хребта, знизу – діафрагмою, верхня межа утворена апертурою грудної клітки, – авт.) – там була величезна пухлина! Уявіть, її мали вирізати ще при першій операції і не зробили цього. Так ми втратили кілька місяців часу. Цей лікар сам був шокований від халатності своїх колег з іншого медзакладу, – розповідає Наталія.

А Костя увесь цей час теж мовчав, хоча йому було дуже важко дихати. Можливо, не хотів, аби мама ще більше переживала.

У лютому 2019 року хлопцеві зробили другу операцію в Києві. Хірургічне втручання тривало 6 годин, йому повністю розкрили грудну клітку і видалили пухлину розміром в два кулаки дорослої людини. Після цього оперативного втручання аналізи в Кості значно покращилися, приміром, кальцитонін був 36 тисяч, а впав до 8 тисяч. Хоча у здорової людини він має бути на нулі.

– Далі нас чекала третя операція – потрібно було вичистити лімфовузли в шиї. Оскільки я вже зневірилася у наших лікарях на той момент, то на третю операцію ми поїхали в Туреччину. Плюс в Україні не було такого обстеження, яке ми потребували, яке показувало, де є метастази. На це нам збирали гроші всім світом, але оперативне втручання в Туреччині не дало ніяких результатів – кальцитонін залишився на позначці 12 тисяч. Я була у відчаї, – каже Наталія.Але найтяжчий удар був ще попереду. У квітні 2019 року в трирічної на той час донечки Наталії виявили онкологічне захворювання крові – гострий лімфобластний лейкоз. Якраз коли вона була на консиліумі в Києві, де лікарі приймали рішення щодо третьої операції для сина, їй телефоном повідомили цю страшну звістку.

– Почалося все так: я тільки-но здала донечку у дитсадочок, і там мені сказали, що потрібно зробити четверту ревакцинацію АКДС, інакше нас не пустять в дитячий заклад. Моя помилка, що я перед самим щепленням не здала аналізу крові, але моя дитина за всіма показниками була здорова. Після ревакцинації декілька днів вона температурила, але все минуло.

Через тиждень почалися скачки з температурою, вдень нічого – надвечір піднімалася. І так тривало тиждень. Я повела донечку на аналізи крові, за результатами якого ми і дізналися про страшну хворобу. До речі, сам онколог мені потім підтвердив, що недуга дійсно могла спровокуватися щепленням. Знаєте, ніякі країни світу, крім України, не закупляють індійських вакцин, – продовжує згорьована матір.

У Сумській області, в дитячій онкогематології, маленька Камілла вже пройшла 3 блоки хіміотерапії, і на цей час вона там перебуває з бабусею на реабілітації. Лікування дало позитив – зараз у дитини ремісія, і дай Боже, аби вона лишилася назавжди.


Кожен 21 день дівчинці будуть робити спинно-мозкову пункцію і так вводитимуть хімію. Таких процедур на неї чекає 4.  Ще протягом 1,5 року дитина повинна приймати два види таблетованої хімії.

– Один період ми жили за гроші, які нам давали люди. Бабуся у нас інвалід 2 групи по зору. Далі потрібно теж не опускати рук і шукати лікарів та можливості щодо лікування Кості. Я вже розмовляла з іще одним лікарем із Києва – наша боротьба продовжується, я розглядаю кілька варіантів запропонованого нам лікування – проте це непосильні для нас гроші. Але син тримається на позитиві, він готовий боротися, – каже жінка. Батько Камілли увесь час працює,  але цих коштів вистачає лиш нам на прожиття, – каже жінка.

Зараз Наталія розривається між двома важко хворими дітьми, яким потрібні дороговартісне лікування і реабілітація. Що відчуває ця молода 41-річна жінка – годі й уявити. Каже: їй досі здається, що все це відбувається наче не з нею, що все це сон. І єдине її бажання – прокинутися одного ранку і просто знати, що її діти здорові…

Ірина Бура

Кожен з нас може додати цій сім'ї краплинку своєї безцінної допомоги, і нехай пекло на землі для цієї родини нарешті закінчиться.

Реквізити:

КАРТА «ПРИВАТБАНКУ»:

5168 7427 2430 8246 Наталія Петрушенко (Камілла).

5168 7422 1545 9664 Наталія Петрушенко (Костя)












Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • Lilija
    Lilija

    Звертайтесь mocpin.ua

    10 лютого, 00:37
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися