У шахтах Соледару грали у футбол, слухали концерти і літали на повітряній кулі
Україна

У шахтах Соледару грали у футбол, слухали концерти і літали на повітряній кулі

4 лютого 2023, 14:27
0
0
Сподобалось?
0

Це було до війни

Останніми тижнями у всіх на вустах Соледар. За місто з населенням трохи більше 10 тисяч жителів велись дуже жорстокі бої. Місто практично зрівняли із землею. А до війни воно було дуже затишним і відомим. Усе завдяки соляним шахтам.  

Невичерпні запаси солі

Перші згадки про видобуток солі у цій місцевості датовані кінцем XVII століття. Навколо соляних промислів виникло село Брянцівка. Наприкінці XIX століття вдалося відкрити дев’ять соляних шарів, тоді ж почалося будівництво першої соляної шахти. Шар покладів солі сягав 40 метрів. У подальші роки тут з’явилося п’ять соляних шахт, а видобуток солі набув промислових масштабів. Працювали сотні робітників, була побудована залізнична станція Соль і робітничі поселення. У 1926-му селище Брянцівка перейменували у Карло-Лібкнехтівськ, на честь діяча німецького робітничого руху Карла Лібкнехта. Таку назву місто мало аж до липня 1991 року. Цікаво, що російські окупанти повертають старі назви майже всім декомунізованим містам. А от Соледару залишили його українську назву. Вона звучить явно краще за Карло-Лібкнехтівськ. Під час Другої світової війни усі соляні шахти були зруйновані, але згодом їх повністю відновили, і вони працюють й досі. Саме в Соледарі розташований адміністративний центр комбінату «Артемсіль» – одного з найбільших виробників солі у світі. Наприкінці травня підприємство зупинило роботу через постійні обстріли росіян. До війни воно забезпечувало 96% загальноукраїнського споживання солі. Її поклади в регіоні майже невичерпні: за 300 років експлуатації родовищ запаси солі зменшилися лише на один відсоток.

У тунелях їздять на танках?

За сотні років під Соледаром прорили майже 200 кілометрів тунелів. Їх висота подекуди сягає кількох десятків метрів. Входи в тунелі вузькі, спустити техніку на глибину у сотні метрів неможливо. Та це не завадило у 2014 році ватажкам самопроголошеної «ДНР» заявити, що у шахтах буцімто українська армія влаштувала склади стрілецької зброї. А нещодавно засновник «Вагнера» Євген Пригожин запевняв, що у тунелях їздять навіть танки і БМП. Проте такі заяви – цілковита нісенітниця. Адже навіть для того, щоб спустити через вузькі тунелі обладнання для видобутку солі, його розбирають на дрібні деталі, а там знову збирають.

За концерт у шахті платили до двох тисяч євро

Простір, що залишився у шахтах після видобутку соляних пластів, почасти перетворили у місце подорожей для туристів. До війни вони спускалися на глибину 300 метрів і потрапляли в чудовий чарівний світ – стіни, стеля, підлога, все навколо із солі. Деякі підземні шахти сягають у висоту багатоповерхівок. Тут можна було пограти у футбол, посидіти в кав’ярні, побачити соляні скульптури і самородний кристал солі розміром із людський зріст. У шахтах грали симфонічні оркестри і влаштовувалися художні виставки, встановлювалися рекорди. Наприклад, перший в історії політ на повітряній кулі під землею був занесений до Книги рекордів Гіннеса. У 2004 році відбувся фестиваль класичної музики «Соляна симфонія» за участі народної артистки України, солістки Віденської опери Вікторії Лук’янець та австрійського диригента Курта Шміда. На сцені, влаштованій у шахтній вирубці, грав Донбаський симфонічний оркестр із Луганська. Підземна зала вміщала близько 250 слухачів, кожен із яких платив за квиток від 580 до 2000 євро. А ще у шахті Соледару на глибині майже 300 метрів є підземний храм, вперше освячений у ХІХ столітті. Шахтарі кажуть, що у ньому трапляються справжні дива. Наприклад, над вівтарем висить ікона Матері Божої. А над нею на соляній скелі проступає Нерукотворний образ цієї самої ікони. Дивовижні речі творяться і з панікадилом, привезеним із Києво-Печерської Лаври. Сіль сідає на все, окрім цього світильника. Він сяє позолотою. При СРСР храм був закритий, а при незалежній Україні тут відновилися Богослужіння.

Лікування на глибині 300 метрів

На початку 1990-х років у Соледарі на глибині 300 метрів почав працювати лікувальний комплекс санаторію «Донбас», який пізніше перейменували у «Соляну симфонію». Тут лікували бронхіальну астму та хронічні бронхіти, запалення легенів, алергію, шкірні та неврологічні захворювання.

Диво-озеро

Також у Соледарі природа створила феномен у вигляді озера, температура води якого на глибині сягає до 40оС. До того ж половина водойми – прісна, а інша частина – абсолютно морська, вода там навіть не дає пірнути. Науковці вважають, що у глибинах озера тривають хімічні процеси, а сама водойма з’явилася внаслідок видобування на тому місці солі. Купатися там не рекомендують.

Марта ДИМИДІВСЬКА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися