Минуло 105 років, відколи українці проголосили створення Кубанської народної республіки, яка захотіла увійти до складу Української Держави. Проте цьому завадили більшовики. І проіснувала республіка всього два роки.
Тут діяли українські школи
Де взялися на рф у Кубані козаки і чому деякі росіяни називають себе нащадками потомственних козаків? А річ у тім, що радянські історики замовчували той факт, що Кубань з 1792 року заселили запорізькі козаки. Коли цариця Катерина ІІ розгромила Запорізьку Січ, майже чотири тисячі козаків-запорожців висадилися на Кубані – це землі між річкою Кубань та Азовським морем, які росіяни загребли в турків. Згодом сюди переселилося ще майже 160 тисяч українців! Перепис населення 1926 року засвідчив, що на Кубані проживало 1 мільйон 644 тисячі українців, тобто 49,2% всього населення.
З 16 лютого 1918 року до 17 березня 1920-го існувала Самостійна Кубанська Народна Республіка. До складу входили Кубанська область, Ставропільщина, Терек, Дагестан і Чорноморщина. Але цю державу знищили, коли станиця за станицею падали під більшовиками. Та навіть у ці короткі два роки на Кубані діяли українські школи, вчительська семінарія, планували випустити свої кубанські гроші. І ще на початку 1930-х років виходило 20 українських газет, діяло три театри, письменницька організація. Але сталін злякався вільного українського духу на Кубані і 1932 року видав постанову «Про припинення українізації». Відтоді офіційно було заборонено вживання української мови. Про те, що Кубань – це українські землі, говорять закордонні карти, зокрема німецьких істориків 1918 року, 1949-го. Це підтверджує і професор Павло Гриценко:
– Уся Кубань, Ставропілля, більша частина Воронежчини – це все було українськомовне населення. Першу карту поширення української мови створили 1871 року. Її пізніше сталін перекроїв по-своєму.
Співачка Бабкіна, яка підтримує війну, з козацького роду
Під час перебудови почалося відродження кубанського козацтва. Влітку-восени 1991 року було проголошено декілька козацьких республік, але проіснували вони всього пів року. Ще на початку 1990-х на Кубані говорили і щедрували українською мовою, яку тут називають кубанською балачкою. Читайте самі, як говорили на Кубані ще двадцять років тому: «А грець його зна! У нас в станиці на ней каже багато людей, хоч потрошки її й забувають. Ось і я вже не вмію дуже швидко балакать, так, дві-три фрази кажу, не більш, після на русский перестрибую, бо і в Краснодарі дуже довго вчився, а коли в станицю вернувся, багато позабував». Хіба це не українська, яку зберегли нащадки козаків?
Нещодавно, коли на пропагандистському російському телеканалі зазвучала пісня «Розпрягайте, хлопці, коней», виконавці з Кубані не сказали, що співають її українською, а кубанською балачкою, яка вже, мовляв, зникає у кубанських станицях. Бо й справді тепер на Кубані, де живуть нащадки запорізьких козаків, нема жодної української школи. За переписом 2002 року лише 0,9 % населення ідентифікувало себе українцями. Під час цього перепису «козаками» записалося 17542 особи, інше населення, що має українське коріння, назвалися росіянами. Проте на початку великої війни кубанці згадали, що вони козаки, і пішли вбивати… своїх же українців. Відома російська співачка Надєжда Бабкіна, яка ще за союзу виступала з народним ансамблем у народному вбранні, теж заявляла, що вона – потомственна козачка і вільнолюбство їй передалося від батька, нащадка козаків. Але тепер вона запекло захищає путіна, який знищує український народ.
Юлія ШЕВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!