Андрій Мельник із Смолигова Луцького району з тих чоловіків, хто вважає, що гроші для утримання родини треба заробляти вдома, а не за кордоном. Бо час, який ти провів далеко від сім’ї, не повернеш. А це є головним у житті – своя родина, своя земля. Тільки один раз Андрій на тривалий час був відірваний від дому – коли його мобілізували на війну.
На 2014 рік життя Андрія Мельника було влаштованим і розміреним. Він здобув вищу освіту за фахом еколога та повернувся у свій рідний Смолигів. Відкрив магазин, одружився, народив сина. Словом, все було не гірше, ніж в інших. Але коли Росія почала «віджимати» Крим, Андрій зрозумів, що мобілізації не уникнути, і тому до неї був готовий. У складі 51-ї бригади влітку 2014 року він пройшов Волноваху, стояв на блокпостах у Луганській області, звільняв Лисичанськ. А у серпні його підрозділ кинули під російський кордон – у Дзеркальне, що недалеко від Іловайська. Хлопці бачили, як на територію нашої країни заходили російські війська. Він дивом «вискочив» зі смертоносного «котла» – вранці 22 серпня Андрія послали з документами в частину. А вже увечері того дня хлопці з підрозділу на зв’язок перестали виходити…
Повернувшись з війни, чоловік швидко знайшов себе у мирному житті. Отримав два гектари поля, які йому сільська рада Смолигова виділила як учаснику бойових дій, додав до них ще тещину землю – і розпочав сімейний бізнес.
– На таких маленьких площах, як у мене, головне – вибрати перспективний напрямок, – розповідає Андрій. – Перший рік засіяв поле соєю. І копійку заробив, і ґрунт удобрив. Два роки тому посадив гектар італійського фундука. Це культура, яку мало хто вирощує, бо результату треба чекати декілька років: лише на четвертий-п’ятий рік можна зібрати хороший врожай. А ще хочу зайнятися ревенем. Для цієї культури уже навіть є гарантії збуту. Європа з 2019 року відмовляється від синтетичного оцту і переходить на натуральні консерванти. А ревінь має високу кислотність. Взагалі я планую вести органічне виробництво. Хочеться вирощувати якісні продукти.
У нашій державі займатися дрібним сільським господарством дуже непросто: кредити дають під високі відсотки, ціна на вирощену продукцію непередбачувана. Але Андрій Мельник переконаний, що при великому бажанні все можливо. Не можеш взяти пільговий кредит від держави, бо господарство маленьке? То об’єднуйся з такими ж дрібними господарями у кооператив – і тоді шлях до державних програм відкритий. Андрій так і зробив. Сподівається, що вже наступного року зможе скористатися однією з державних програм. Поки ж невеличкого тракторця купив за власні кошти.
А ще Андрій Мельник знаходить час, аби займатися з дітьми у військово-патріотичному клубі села. Каже, що патріотів треба виховувати з дитинства.
– У місті діти мають багато можливостей відвідувати різні секції, гуртки. А на селі що? От вирішив створити військово-патріотичний гурток, щоб розказувати дітям про Україну, про її історію. Ми збираємося у клубі, дивимося фільми на патріотичну тематику, обговорюємо їх. Вчу дітей стройової підготовки. Займається з ними інструктор із самозахисту Богдан Ляшук. Були на екскурсіях у військовій частині у Володимирі-Волинському, в обласному краєзнавчому музеї. Ходили в похід, де діти самі їсти на вогні варили. У нас хлопці і дівчата з 10 років займаються. Поки їм цікаво, я готовий приділяти час та увагу і продовжувати цю роботу.
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Фото автора
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!