Волинянин 7 років не може добитися статусу УБД
Наші публікації

Волинянин 7 років не може добитися статусу УБД

21 березня, 13:30
0
0
Сподобалось?
0

Андрій Мельник з Боровного Камінь-Каширського району, не роздумуючи, став на захист країни у 2014 році. Він був призваний у першу хвилю мобілізації. Минуло сім років, а статусу учасника бойових дій, який дає право хоч на якісь пільги від держави, чоловік не має. Чиновники футболять його з одного відомства в інше через якогось папірця.    

На війну забрали з поля

Повістку Андрію принесли, коли він допомагав садити картоплю одинокій бабусі. Наступного дня своїм конем мав обробити город ще одній самотній сусідці. Але відклав усі справи і пішов захищати державу. Був призваний у 51-ту бригаду. У травні Андрія відрядили у зенітну артилерійську батарею 128-ї гірськопіхотної бригади. Стояв на блокпостах у Луганській області, тиждень був у самісінькому пеклі – в аеропорту.

– Скільки-то було пережито! – досі зі сльозами розповідає його мама Марія Іванівна. – Не раз дзвонив і прощався. Якось їхали конвоєм, і їх обстріляли, то син казав, що то був його другий день народження. Може, вберегла мого сина молитва. Бо я завше щиро просила Бога за свого Андрія і його товаришів, за всіх солдатів, за Україну.

У серпні Андрій Мельник потрапив у харківський госпіталь, де був прооперований, доліковувався вже у Хмельницькому. У довідці військово-лікарської комісії сказано, що захворювання пов’язане з проходженням служби. 11 червня 2015 року Мельника офіційно демобілізували. Але статусу учасника бойових дій йому не надали.

– Хіба це справедливо? – з болем запитує мама. – Ті жахи, які пережив, і досі у його пам’яті. Коли на небі гроза, йому здається, що то «Гради» луплять, а коли на Новий рік кинуть діти близько петарду, Андрія від вибуху аж корчить. У його кімнаті на тумбочці завжди лежать заспокійливі таблетки. Скільки всього пережито, а довести, що воював, не можна. Як таке може бути?

Документи загубили кабінетні вояки

На це запитання мами солдата я не мала відповіді. Але мені було соромно. За чинуш з високими офіцерськими погонами, за всіх нас, за державу.                                      

У Андрія Мельника є ціла купа документів. Вони підтверджують, що він дійсно був мобілізований та залучений до Антитерористичної операції. Немає тільки одного папірця – витягу з наказу про виключення зі списку частини. Звісно, у Камінь-Каширському військкоматі зверталися і у 14-ту бригаду (яка сформувалася на базі 51-ї), і у 128-му, яка базується у Мукачевому. Відповіли: всі документи передали в архів Міноборони. А ті, у свою чергу, написали: «Документи на зберігання не надходили». Звідси можна зробити тільки один висновок: важливі папери кабінетні вояки профукали. І відповідальності – нуль. З них, як з гуся вода. А без цього єдиного папірця, виявляється, отримати статус учасника бойових дій аж ніяк не можна. Не маєш статусу – не маєш права лікуватися у госпіталі (чого Андрій потребує), не маєш пільг на паливо, на проїзд, не можеш отримати землю і грошову компенсацію за поранення, яка Андрієві належить. Виходить, наче він і не був того пекельного літа 2014-го на Донбасі. Чоловік каже, що не хоче принижуватися, їздити по частинах і вибивати потрібну йому довідку. Логіка у нього проста: «Як державі було потрібно, я пішов її захищати. Тепер обов’язок держави подбати про надання відповідного статусу».

Звісно, ми прекрасно розуміємо, що жоден чиновник не подбає про Андрія Мельника і не зробить йому документи. Юристи і волонтери радять для встановлення статусу звернутися до суду. Треба мати нотаріально завірені свідчення тих військових, з якими Андрій Мельник воював. Та чоловік йти таким шляхом не хоче. Каже, чого має турбувати хлопців – у кожного свої проблеми. Тим більше, ті, хто служив з ним у взводі, живуть далеченько: у Луцьку, в Горохівському, Іваничівському районах Волині, а ще на Хмельниччині та Житомирщині. Та ми все ж віримо, що слова про бойове братство – не порожній звук. І ті, хто дивився разом з  Андрієм Мельником в очі смерті, йому допоможуть.

А ми надішлемо запити у відповідні міністерства і триматимемо цю справу на контролі.

Наталка СЛЮСАР


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися