У Національному музеї народної архітектури та побуту у Пирогові, що поблизу Києва, зберігаються давні пам’ятки архітектури українських сіл. І найстаріша хата в цьому музеї – із Самарів на Ратнівщині. Вона вважається найдавнішою навіть у Європі!
Колись я спілкувалася з господарем цієї курної хати, нині покійним Йосипом Дементійовичем Баранчуком. Стояла вона в Самарах у кутку, який називали Берестям, допоки нею у 1970 році не зацікавилися організатори створення музею архітектури і побуту.
– Хату купив мій батько у якогось старого чоловіка, коли оженився. Побудована з колених брусів у 1587 році. Вона курна, бо глиняна піч не мала димоходу – за димоходи потрібно було платити податки. Приїхали з музею, гроші давали, щоб продав, але замість рублів я взяв десять кубометрів лісу, – розповідав Йосип Баранчук.
Перевезли хатину до музею у 1980-х роках. Вона виявилася найстарішим пам’ятником архітектури і побуту на території колишнього Радянського Союзу! І є національною реліквією світового рівня.
Музей під відкритим небом вражає старовинними вітряками, водяними млинами, церквами, хатинами XVI–XIX століть. На жаль, у самарівській ніякого мінімузею не має – зачинена на замок. Найстаріший експонат, якому вже більше 400 років, виявився забутим.
– Курна хата із Самарів потребує консервації, аби й надалі не трухлявіла, не пропала, – відповів на моє здивування Максим Паращук, старший науковий співробітник музею експозиційного відділу «Полісся». – А на це потрібна досить велика сума грошей, яких музей немає. Хатину лише перекрили, адже солома також трухлявіє. Хата збережена в оригіналі, тож ніякої реконструкції не повинно бути, лише деякі реставраційні роботи і консервація.
Через великі дірки у стіні зазирнула всередину. І що побачила? Розвалену піч, залишки примосту та лавок. Оце і все. Хатина найменша серед усіх, які бачила в музеї, накрита соломою, по обидва боки дерев’яні виступи, які робилися в давнину, аби відлякувати нечисть. Віконце малесеньке-малесеньке, поділене дерев’яними перемичками, два інші – десь двадцять на двадцять сантиметрів, забиті дошками. На жаль, біля самарівської хатини нема доглядальника. Екскурсії сюди не водять – бояться, коли відчинять двері, вони розламаються. Що цікаво, у хаті з 1587 року збереглися первісні (!) конструкції зрубу, стелі, даху! У документах зазначається, що посеред «мерцової» (тобто причілкової) стіни – дата арабськими цифрами з латинською літерою «г». Пам’ятка є досконалим унікальним на сьогодні зразком традиційного поліського житла, найдавнішим з-поміж існуючих не лише в Україні, але й за межами нашої держави.
У Музеї Пирогова є й інші експонати з Ратнівщини. Крім самарівської хатини, два шпихіри (тобто комори для зберігання продуктів) XVII та XIX століть із Самарів та Забродів і клуня середини XIX століття з Видраниці.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!