У ніч проти 14 січня невідомі вщент розтрощили дерев’яного паркана біля одного з будинків у Карпилівці Камінь-Каширського району.
Традиції святкування Маланки (13 січня) і зустрічі Старого Нового року у ніч на 14 січня, що сягають давніх давен, аж ніяк не мають нічого спільного з тими дикунськими витівками, до яких вдаються окремі наші сучасники сьогодні, пише "Полісся".
Раніше селі Карпилівка ще з часів радянської доби побутувала традиція у ніч проти Василя робити шкоду одне одному. Так, ватаги хлопців ходили селом і глухої пори, коли господарі осель, стомлені щедрим застіллям і щедруванням, уже спали, викрадали з обійстя воза, сани, інший реманент і стягали усе це добро на велику купу, наприклад, до клубу і зв’язували дротом, вірьовками, або ж затягали на самі вершечки високих тополь і там прив’язували. Важко зрозуміти, для чого бешкетники перекидали дерев’яні вбиральні (туалети), але факт залишався фактом — повалити нужника на бік нічні гастролери вважали особливим «подвигом».
Вранці після новорічної ночі можна було побачити вистелену через усе село сіном стежку. Як правило пролягала вона від порога одного дому до порога іншого. І не важливо, далеко чи близько знаходилися такі оселі. У такий спосіб хлопці і дівчата, причетні до встеляння стежини сіном, усьому селу повідомляли про те, що в цих хатах живуть хлопець і дівчина, закохані одне в одного.
Схоже, що в теперішній час традиції попередників окремі представники сучасної молоді трансформували до вчинків, які називаються не інакше, як шкідництво, даруйте за слово, дикунство. У ніч проти 14 січня невідомі лобуряки вщент розтрощили дерев’яного паркана біля одного з будинків у Карпилівці. Подібне важко назвати жартом, або ж шкодою у розумних межах. Це відверте хуліганство, за яке ті, хто його вчинив, мають відповісти.
Петро ТРОФИМЧУК.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!