Переселенці з Донеччини Євгенії Сопіній, яка нині мешкає в Луцьку, – 92. Ще дитиною жінка пережила Голодомор 1932-33 років. У 10 років застала Другу світову війну, втратила на фронті батька, а торік змушена була тікати з рідного дому через вторгнення російських військ в Україну.
Про нелегку долю жінки йдеться в сюжеті Суспільного.
Зараз Євгенія Сопіна разом із невісткою і сином живуть у приватному будинку в Луцьку.
Спогади про два Голодомори
У 1932 році Євгенія Сопіна ще була немовлям. З розповідей мами пам’ятає, що родина врятувалася, завдяки переїзду із Полтавської області в Донецьку.
«Голодували, ходили по полям, мені коли років п'ять вже було, я лазила по полям і мерзлу картошку збирала, їла, бо їсти ж хочеться, а немає нічого, ми ж приїхали ні з чим», – говорить пенсіонерка.
Вдруге із голодом родина Євгенії Сопіної зіштовхнулася після Другої світової війни, на фронті загинув батько.
«Як згадаю – волосся на голові дибки, – каже жінка. – Щоб вижить, і ховрашків виловлювали і їли, лиш би тільки вижить. А тоді, як землю дали, то ми кукурудзу садили, ще молода, а ми вже її скубли, бо їсти-то хочеться».
Втрачений дім і переїзд на Волинь
Жінка говорить: не могла уявити, що через десятки років знову доведеться втікати від війни. У 2022-му разом з донькою була змушена виїхати з Донеччини на Волинь. Російські війська зруйнували дім, у якому жила пенсіонерка.
Також не встояв будинок її онука.
«Я ще сину казала: я нікуди не поїду, скільки мені зосталось тої жизні. На другий день, як бахнуло на кухні, таке страшне – чорний дим... Я ні з чим, як була в куртці, втікла. Вік збирала, збирала... Все було», – пригадує пенсіонерка.
На Волині родина Сопіних почала спілкуватися українською. Спершу жили у гуртожитку в Княгининку. Нещодавно переїхали у приватний будинок.
Онук і правнучка 92-річної пенсіонерки захищають Україну в лавах Збройних сил.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!