Печена капуста – традиційна страва, якою пригощають гостей під час храмового празника мешканці Смідина Ковельського району, що на Волині, може бути внесена до всеукраїнського реєстру об’єктів нематеріальної культурної спадщини. Адже празниковому смаколику сотні літ.
Зносять капусту до однієї печі
Олена Крук з командою працювали над проєктом «3D-подорож гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста» і зібрали розповіді про празниковий смаколик. Ця страва місцевих господинь здавна є традиційною у Смідині. За переказом найстарішої жительки 99-річної Феонії Оксентіївни Зінчук, ще її мама неодмінно готувала цю страву на Воздвиження Хреста Господнього, на честь якого у селі збудовано храм. А що на Воздвиження пісний день, то і частування були пісні: пироги з бобом (квасолею), риба, картопля. До празника ще пекли житній хліб на капустяному листі. Але до цих пір збереглася приказка якраз про капусту: всі, хто й нині збирається на празник у Смідин, кажуть: «Їдемо у Смідин на капусту».
– Більшість наїдків готували в печі, капусту – теж, – розповідає Віра Григорівна Остапук. – Для цього брали дубові дрова, щоб був хороший жар, а піч палили до тих пір, поки не ставала білою всередині.
Нині далеко не в кожній оселі збереглася піч. Тому молоді господині вважають за краще звернутися по допомогу у приготуванні місцевого смаколика до досвідчених кулінарок. Одна з таких – 80-річна Марія Потапівна Поляк. Саме до неї сусіди перед празником приносять капусту, щоб спекла їм.
– Підготовлені головки капусти кладуть на черінь печі, де залишають трохи жару. Чим більше покладемо їх у піч, тим краще. Закриваємо її засувкою, яку ззовні треба щільно обмазати глеєм – сумішшю піску, глини і води. Капуста залишається у печі на ніч. А вранці виймаємо, обчищаємо верхні листки. Далі її треба покришити, посолити, додати часник, цибулю, перець, олію, приправити квашеними огірками, – розповіла Марія Потапівна.
Зняли відео про село
Під час віртуальної 3D-подорожі гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста» можна побачити сільську кухню, де готують печену капусту, кухонне начиння, яким користувалися господині в давнину, домоткані килимки, вишивки, ляльки-мотанки, ікони та інші поліські обереги. Також відео запрошує помандрувати сільськими вулицями та околицями Смідина. А супроводжує віртуальну подорож пісня місцевих авторів Григорія Зарубича та Ольги Гузь.
– Наш проєкт не тільки про празниковий смаколик, а, насамперед, про прадавні звичаї, що склалися у нашому селі впродовж багатьох століть, про місцеву культуру і традиції, – підсумувала роботу своєї команди Ольга Крук. – Наразі смідинська капуста вже внесена до обласного реєстру об’єктів нематеріальної культурної спадщини, але ми розраховуємо, що невдовзі вона увійде і до всеукраїнського реєстру. А це допоможе відчути самобутність не тільки Смідина, а й Волинського Полісся.
Валентина БЛІНОВА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!