Дія Сертифіката ЗНО – лише рік. Це головне нововведення умов вступу-2015, адже раніше ним можна було користуватися при вступі п’ять років поспіль. Відтепер усі охочі навчатися у вищому навчальному закладі повинні будуть щороку складати ЗНО. Можливість вступати до вузу без сертифікатів ЗНО абітурієнтам, що закінчили школу у 2007 році і раніше, скасована. Але без змін залишилася норма вступу для молодших спеціалістів: вони, як і колись, зможуть йти на суміжні спеціальності за вступними іспитами на підставі отриманого диплома молодшого спеціаліста.

Ніяких цифр – лише «Здав» або «Не здав». Кількість балів сертифіката ЗНО також зазнала змін. Відтепер усе буде простіше – ніяких цифр, тільки «Здав» або «Не здав». Тобто буде встановлюватися мінімальна кількість балів для ЗНО, і якщо її не набрати, то тест буде вважатися не зданим. Відповідно, коли людина отримала більше мінімальної встановленої кількості балів, то вони рейтингуються і переводяться в шкалу від 100 до 200. Абітурієнту, який «Не здав», просто не видаватимуть сертифікат ЗНО з предмета. 

Конкурсний бал становитиме не 800, а 200. Якщо у попередні роки абітурієнт міг набрати максимально 800 балів (три предмети + атестат), то цьогоріч кожен виш у правилах прийому визначив важливість предмета залежно від своєї специфіки. Конкурсний бал складатиметься з балів сертифікатів ЗНО (не менше 20%), творчого конкурсу (у разі проведення – не більше 50%), додатку до атестата, який знову буде оцінюватися за 200-бальною шкалою (від 0 до 10%) та додаткових балів за олімпіади, підготовчі курси тощо (від 0 до 5%). Важливість кожної з цих складових буде визначатися конкретним вищим навчальним закладом. Університетам, які набрали найрейтинговіших вступників, додадуть додатково ще 20% держзамовлення.

Дворівневі тести. Цього року абітурієнти стикнулися зі ще одним нововведенням – дворівневими тестами  з української мови та літератури і математики. Рівень А – простіший, рівень В – складніший. Навчальні заклади самостійно визначатимуть, який з цих рівнів необхідний при вступі на певний напрямок. Наприклад, у тих ВНЗ, де переважає математичний ухил, необхідно буде здавати рівень В, для решти достатньо буде рівня А. Проте, побоюючись залишитися без студентів (на тести цього року зареєструвалося на дев’ять тисяч осіб менше, ніж минулого,–авт.), в Україні лише сім університетів зголосилися на поглиблений рівень тестування з математики, а п’ять вишів – з української мови. У Львові лише Університет бізнесу та права погодився на поглиблений рівень оцінювання з української мови та математики.

Не три хвилі поступання, а одна. При подачі заяв на участь у конкурсному відборі абітурієнту необхідно у кожній з них вказати пріоритетність цієї заяви по відношенню до інших, поданих ним, від 1 до 15. При цьому «1» позначає найвищу зацікавленість. Коли заяви подаються в одному вузі на різні факультети і напрямки, абітурієнт повинен вказати і у цьому випадку пріоритетність факультету та напрямку. Це пов’язано з відміною зарахування у три хвилі, як було колись. Абітурієнти будуть зараховані до навчальних закладів уже після першої. Як? Усі подані заяви вноситимуться до єдиної бази із зазначенням пріоритетності. Якщо в абітурієнта буде необхідна кількість балів, його рекомендують до зарахування у найбільш пріоритетний для нього ВНЗ. Наприклад, він найперше хоче вчитися у Національному університеті «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», його пріоритетність – 1. Якщо абітурієнт за своїм прохідним балом потрапляє у цей навчальний заклад, всі інші його заяви автоматично анулюються. Якщо не потрапляє, тоді його заява переноситься в другий і нижче пріоритетний навчальний заклад. Тому необхідно відповідально поставитися до визначення пріоритетності.

Прийом документів починається 10 липня, а закінчується 1 серпня. Уже 2 серпня всі університети повинні оприлюднити списки рекомендованих до зарахування. Нагадуємо, що цього року, як і минулого, не обов’язково особисто приїздити у всі приймальні комісії вузів, щоб здати документи. Подати заявку можна і в Інтернеті, заповнивши на сайті www.vstup.info відповідну анкету.

У списки пільговиків, які мають право на першочергове зарахування, потрапляють, як і раніше, сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних сімей, інваліди. Крім того, парламент минулого року додав ще й дітей загиблих або зниклих безвісти у зоні АТО військовослужбовців. Ці абітурієнти повинні будуть складати ЗНО і брати участь у конкурсі, проте при формуванні списків матимуть перевагу перед рештою вступників, а подібні пільги діятимуть протягом трьох років з моменту закінчення школи. 

Скільки коштує навчання? Порівняно з минулим роком, відзначається ріст цін на навчання приблизно на 3-6 тисяч гривень. Наприклад, рік навчання у Київському національному університеті ім. Шевченка коштуватиме від 20 до 30 тисяч гривень за рік. У Київському «політеху» просять від 8,6 до 15,4 тисячі гривень. У Харківському політехнічному ціни нижчі: від 6,6 до 8,9 тисячі. Ще дешевше у Львівському – від 4 до 12 тисяч гривень. Столичний Національний університет харчової промисловості «коштує» від 8,2 тисячі до 16 тисяч гривень за рік. Для порівняння: в деяких польських вузах вартість навчання за рік становить 1000 євро.