Весняний день рік годує, кажуть у народі. Ось-ось настане найвідповідальніша пора для землероба, бо, тільки-но земля «запарує», слід виходити в поле.
Наші пращури вірили: не лише від правильного часу для оранки ниви, а й від «щасливого» дня залежить майбутній врожай. У понеділок роботи не починали, бо день «важкий» – усе літо доведеться гарувати. Вважали, що вівторок – найкращий день для сівби ячменю та вівса, четвер сприятливий для жита, а п’ятниця – для пшениці. В суботу сіяли гречку. Щодо погоди, то намагалися вибирати не сонячні дні, а хмарні, з дрібним теплим дощиком.
Цікаво, що натщесерце не сіяли, аби не було «недороду», тож старалися снідати смачно, бо вірили, що тоді хлібний колос буде доріднішим.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!