Майже два століття у першу неділю Великого посту, яка називається Торжество Православ’я, російська церква виголошувала анафему Іванові Мазепі. Разом з відступниками, єретиками, непокаянними грішниками священники проклинали гетьмана, який був ревним православним вірянином. І робили це в українських церквах, соборах, монастирях, що збудовані його ж коштом! А таких святинь є 49.
Перед анафемою священникам відрубали голови
Іван Мазепа народився у Білій Церкві 1639 року. Навчався у Києво-Могилянській колегії, писав вірші, знав вісім мов. Коли його обрали гетьманом Війська Запорізького, намагався об’єднати козацькі землі і став лютим ворогом Петра І. Мазепа зрозумів, що обмежуються права Гетьманщини, а тисячі українців воюють за московського царя на війнах, працюють на будівництві Петербурга, каналів, фортець. Це й призвело до повстання Мазепи у 1708 році, коли він виступив зі шведським королем проти Петра І.
Такого вчинку цар не простив і написав листа патріаршому престолу у Москві, щоб на гетьмана у церкві публічно наклали прокляття. Це було видовище, раніше не відоме в Україні, а обряд анафеми написав сам Петро І. У Глухові напередодні приїзду ієрархів стратили багатьох церковнослужителів, а їхні голови вивісили на площі. На обряді священники й ченці були одягнені в ряси чорного кольору. Співаючи псалми і обертаючи на опудало чорні свічки, викрикували: «Хай буде Мазепа проклятий!» Архієрей вдарив опудало палицею в груди і вигукнув: «На зрадника і відступника Івана Мазепу – анафема!»
Що цікаво, трагічною є доля Троїцької церкви у Глухові, де виголошували прокляття гетьману. Вона згоріла, а коли звели нову будівлю, на неї впала дзвіниця. Через двадцять років будівництво відновили, але пожежа знову усе знищила. Лише через 85 років храм таки спорудили. Проте у 1962-му комуністи його знесли.
Розбудував Києво-Печерську лавру
«Прєдатєля» і «вєроотступніка» Івана Мазепу майже двісті років проклинали у його ж церквах і монастирях. А збудував він їх аж 49! Найвизначніші – дзвіниця Софійського собору у Києві, Свято-Вознесенський собор у Переяславі, Троїцький собор у Чернігові та багато інших перлин козацького бароко. Коштом Мазепи було розбудовано храми у Києво-Печерській лаврі! Окрім будівництва нових та реставрації старовинних святинь, гетьман дарував церквам ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для мощей, богослужебні книги, оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням. Мазепа робив пожертви для Єрусалимського храму Гробу Господнього, на Афон, у Царгород, в Сирії видали «Євангеліє» арабською мовою, яку він, до речі, знав.
Російська православна церква проклинала гетьмана з 1708-го і аж до 1869-го року. Тоді імператор Олександр ІІ, перебуваючи у Києві, здивувався, що в одному із соборів, збудованому коштом гетьмана, Мазепу одночасно і прославляють як мецената, і проклинають. Тоді ж з чину Торжества Православ’я було виключено його ім’я. Але московська церква досі не оголосила анафему неканонічною і не зняла її з Мазепи. Ні Православна церква України, ні Вселенський патріарх не визнають анафему, бо вона була накладена з політичних мотивів, і служать молебні за упокій душі благодійника.
Росіяни розграбували могилу гетьмана
Гетьман Іван Мазепа помер через рік після оголошення анафеми – у вересні 1709-го. Пішов на той світ на чужині, у Молдовському князівстві, куди втік від царського переслідування після поразки у Полтавській битві. На смертному одрі його сповідали православні священники, які відпустили йому гріхи, а потім і відспівали.
Після смерті тіло Мазепи не знало спокою. Спочатку його поховали поблизу молдовського міста Бендери, згодом перезахоронили у Галаці в Румунії. Але через два роки мародери зруйнували могилу, тож козаки перепоховали тіло гетьмана у монастирі Святого Юра у цьому ж місті. Пізніше під мармуровою плитою біля кісток Мазепи захоронили ще й румунського вельможу, а потім їх разом помістили у новому склепі. 1877 року російські солдати, повертаючись з турецької війни і дізнавшись, де могила відомого гетьмана, розграбували її – труну розбили, кістки викинули, одяг спалили. А на початку 1960-х років монастир зруйнували комуністи. Згодом на цьому місці збудували чотириповерховий житловий будинок, але поряд з могилою. Тож науковці сподіваються, що прах великого гетьмана таки зберігся у Галаці, і хочуть перепоховати його у Батурині. На жаль, українці досі не можуть вклонитися пам’яті великого Мазепи, який залишив нащадкам десятки величних храмів та монастирів.
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!